Житло мешканцям Комишувахи допомогли відновити благодійні фонди / Фото: Олександр Маслов
У Грушувасі Барвінківської громади до війни проживало близько 540 людей. Нині мешканців майже стільки ж. У найнебезпечніший період 2022 року в селі залишалося близько 70 жителів. Сьогодні тут працюють магазини, амбулаторія, курсує соціальний автобус, а на пасовище щодня виганяють череду.
Про це кореспондентці «Слобідського краю» розповів староста Грушуваського старостинського округу Олександр Маслов.
Як зазначає, староста до складу старостату входять Грушуваха, Велика Комишуваха та Степок. Усі три села у 2022 році перебували в зоні активних бойових дій. Російські війська не змогли зайти до Грушувахи, однак населений пункт зазнав значних руйнувань від обстрілів.
«У кожному дворі щось постраждало. Десь будинок, десь господарські споруди, десь усе побило уламками», — згадує Олександр Маслов.
Попри це, після стабілізації ситуації люди почали повертатися додому. За словами Олександра Маслова, сьогодні населення Грушувахи досягло майже довоєнного рівня.
Основою життя старостинського округу залишається сільське господарство. Багато жителів самостійно обробляють земельні ділянки, вирощують городину та зернові культури. Частину полів після бойових дій довелося обстежувати на наявність боєприпасів, після чого люди повернулися до роботи на землі.
Ще одним джерелом доходу залишається тваринництво. Нині у громадській череді налічується дев’ять корів, ще близько двох десятків тварин господарі випасають самостійно.
«Корів менше, ніж було раніше, у рази. До війни їх було не менше трьохсот, але череда є. Люди ще тримають господарство, здають молоко», — розповідає Олександр Маслов.
У Комишувасі громадська череда налічує 9 корів / Фото: Олександр Маслов
Молоко в селян закуповують заготівельники, які регулярно приїжджають до старостату. Для багатьох родин це залишається важливою частиною сімейного бюджету.
У Грушувасі також працює амбулаторія, де жителів обслуговують фельдшер, медична сестра та молодша медична сестра. У Степку діє ФАП, а до Великої Комишувахи медики виїжджають раз на тиждень.
«Для мешканців також організовано соціальний автобус, який двічі на тиждень возить людей до Барвінкового. Там вони можуть відвідати державні установи, оформити документи, отримати необхідні послуги чи вирішити побутові питання», – зазначає Олександр Маслов.
Поступово відновлюється і підприємницька активність. У Грушувасі працює магазин, а нещодавно відкрився ще один. До віддалених сіл старостату продовжує їздити автолавка.
Важливу роль у житті громади відіграють благодійні організації. Після активних бойових дій люди отримували будівельні матеріали для ремонту осель, допомогу для ведення господарства та підготовки до опалювальних сезонів. Підтримка триває й сьогодні.
Війна торкнулася і самого старости. Будинок Олександра Маслова був зруйнований унаслідок двох влучань. Нині він мешкає у селі Петрівське сусідньої Балаклійської громади, звідки щодня долає близько семи кілометрів до роботи.
«Люди повернулися, відбудовуються, живуть. Це, мабуть, найголовніше», — каже староста.
Раніше ми писали, як живе та розвивається Дергачівська громада.
Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
