Літні буревії — не рідкість для регіону.
Зірвані дахи, паралізований міський транспорт та травмовані деревами люди: 12 липня Харків пережив одну з найбільших негод за останні роки. Але такі стихійні лиха траплялися в місті і раніше. Згадаємо найпотужніші погодні халепи, які наробили чимало шкоди міському господарству.
Харків знаходиться в зоні помірного клімату, тож такі катаклізми, як землетруси, масштабні повені та торнадо у місті малоймовірні. Але трапляється, що спокійна погода лісостепу дивує аномальними явищами. Так сталося і 12 липня. Таких потужних злив, що супроводжувалися ураганним вітром, в Харкові не було щонайменше п’ять років. Шквальний вітер досягав 30 м/сек, за даними мерії, впало майже 1200 дерев, на 20 маршрутах міського транспорту припинився рух, травми отримали п’ятеро жителів міста. Майже всі наслідки негоди вдалося ліквідувати до наступного вечора, але так бувало не завжди. Стихійні лиха в Харкові бували куди більш руйнівними.
1. Аварія на Диканівці — другий «Чорнобиль»
29 червня 1995 року ніщо не віщувало катастрофи. Ранок був сонячним, але по обіді над містом нависли хмари — звичне явище для харківського літа. Усього через кілька годин годину на вулицях сталася повінь. Сильний дощ лив кілька годин, ріки, що неслися Сумською та Клочківською, збивали з ніг перехожих, у деяких місцях по дахи затопило припарковані автівки. Зупинилася Салтівська лінія метро, бо в переходах вирували потоки, не могли проїхати вулицею трамваї та тролейбуси.
За даними гідрометцентру, загалом за годину стихії випало 72 мм опадів — десь втричі більше, ніж під час звичайного дощу. Та, як виявилося, найгірше було попереду. Ливневі стоки були не розраховані на таку кількість води, та ще й чистили їх в ті часи нечасто, тож вода затопила машинний цех Диканівських очисних споруд та паралізувала їхню роботу. Стічні води полилися в річку Уди, а звідти — в Сіверський Донець, зробивши його непридатним до водозабору.
Водогін та каналізацію у місті вимкнули. Питну воду розвозили цистернами, не більше двох відер у руки, а з туалетними потребами харків’яни справлялися самотужки в зелених зонах. Над півторамільйонним мегаполісом зависла загроза холери. Через місяць каналізацію частково полагодили і комунальні послуги відновили, але ще багато років кожного літа під час грози харків’яни тремтіли від поганих передчуттів: аби знову витримали Диканівка. Лише в 2013 році, майже за 20 років після катастрофи, на станції ввели в експлуатацію п’ять насосних агрегатів, які здатні працювати навіть під водою. З того часу неприємностей під час злив у місті не було.
«Ми добре пам’ятаємо 1995 рік. Тоді сильна злива спричинила аварію на Диканівських очисних спорудах. Харків на місяць залишився без води. Цистерни у дворах, черги, задуха, загроза епідемії. Повноцінне відновлення тривало десятиліття. Ту ситуацію порівнювали з Чорнобилем за масштабом наслідків. Цього разу удар стихії був сильніший. Але ми впоралися швидше, чіткіше, краще. Найголовніше, що жоден об’єкт критичної інфраструктури не вийшов з ладу», — так порівняв дві зливи міський голова Ігор Терехов.
2. Урагани-вбивці забрали життя людей
Харків пам’ятає і сильніші урагани, які, хоч і не спричинили комунальний параліч всього міста, але наробили чималої шкоди і вбили людей.
Наслідки урагану 1974 року. Фото: Юрій Марченко, група «Харьков Ретро»/Facebook
Перша з цих надпотужних бурь сталася в ніч з 14 на 15 червня 1974 року. Дощ та град не спричинили серйозних наслідків, а от шквальний вітер перевищив 30 м/сек — при такій швидкості повітря збиває бетонні споруди. Той ураган зупинив рух транспорту, затопивши метрополітен, зривав дахи з будинків та пошкодив газогін. Блискавка підпалила дві приватні споруди, а дерево, падаючи, вбило чоловіка.
Дуже схожа негода повторилася 4 липня 2011 року. За кілька годин на місто вилилася майже місячна норма опадів. Вітер здійнявся до 36 м/сек. Впали сотні дерев, одне з них вбило жінку.
Але Харків того дня перелякався з іншої причини: над містом знову нависла загроза техногенної аварії. Блискавка вдарила у підстанцію Безлюдівських очисних споруд і вивела її з ладу. Проте на Диканівці підключили два додаткових насоси, і вона цього разу успішно впоралася з надзвичайним потоком води.
3. Рекорд без жертв
Зливи 1974, 1995 та 2011 років, хоч і спричинили трагічні наслідки, не були рекордними. А найбільший дощ в історії Харкова випав зовсім недавно, у 2020 році. 13 липня п’ять років тому над містом пронеслася набагато потужніша гроза, ніж напередодні. Протягом 12 годин в місті випало 90 мм опадів — це 150% місячної норми.
Потоп 2020 року. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Як повідомляв гідрометцентр, попереднього разу щось схоже сталося аж у липні 1881 року.
Люди в тій зливі не постраждали, але в низинах міста затопило приватні будинки і навіть ринок «Барабашово». У деяких місцях рівень води на дорогах сягав 40 сантиметрів. Рятувальники змушені були відкачувати воду насосами.
4. Незабутній снігопад
Стихійне лихо можуть спричинити не лише дощ та вітер. Одного разу причиною харківського колапсу став сніг.
Взагалі багатосніжні зими — рідкісне явище для нашого міста. Але у 1970 році сталося інакше. З 17 по 19 січня сніг ішов безперервно три доби, за які випала місячна норма опадів. Під вікнами намело триметрові кучугури, громадський транспорт зупинився, та й для автомобілів місто стало непроїзним. Старожили згадують, як хліб з пекарень розвозили на санчатах та лижах у рюкзаках, бо інакше його було не доставити.
Така ж ситуація в місті повторилася вже 26 січня того ж року. Знову харків’янам довелося діставатися до роботи пішки, а для чищення вулиць залучили навіть танки. Зараз важко сказати, якої шкоди наробило економіці те стихійне лихо, бо в радянські часи такі дані ніхто не оприлюднював. Але згадують про ті снігопади в місті ще досі.
5. Смог та пісок з Африки
Літо 2024 року видалося в Харкові найспекотнішим за всю історію метеоспостережень. Воно було ще й найбільш посушливим. До такої несприятливої погоди додалися постійні пожежі, зокрема від російських обстрілів. Росіяни навмисне підпалювали поля та ліси. Через це майже повністю вигорів ліс на Журавлівці. Кількість пожеж зросла у 5 разів порівняно з таким самим періодом попереднього року.
Пилова буря накрила Харків. Фото: «Суспільне»
Найгірше стало у вересні. Місто майже щоденно потопало у пелені смогу. У жовтні до нього додалися часточки піску: пилова буря із Центральної Азії докотилася до Харкова. Такі погодні умови завдали чимало шкоди здоров’ю харків’ян, особливо з проблемами органів дихання. Лікарі у той час радили людям якомога менше бувати на вулицях та пити побільше води.
Автор: Олена Павленко
