Лозівська громада стала транзитним та рятувальним центром для десятків тисяч переселенців. Рік тому, у квітні, для Лозівщини існувала потенційна загроза наземного наступу ворога. Як громада впоралася з викликами війни та змогла допомогти іншим, читайте у матеріалі «Слобідського краю».
Допомагали тим, кому важче
24 лютого 2022 року о 05:45 ранку по стратегічних об’єктах Лозівської громади прилетіли перші ворожі ракети. Вже о шостій годині керівництво ТГ зібрало екстрену нараду, де вирішили реалізовувати цивільний план оборони: оповіщення населення, підтримка тероборони та укріплення.
– Повний контакт був з Харківською обласною військовою адміністрацією та обласною радою, Лозівською районною військовою адміністрацією та районною радою. Патріотично і самовіддано себе проявили Центр комплектування та соціальної підтримки, Лозівський районний відділ поліції та ДСНС. Придбанню палива сприяв Степан Масельський, начальник Ізюмської районної військової адміністрації. Ми зустріли наші Збройні Сили України. Згідно з планом почалися земляні роботи, вся комунальна техніка була залучена на риття оборонних споруджень – траншей, окопів, опорних пунктів, – розповідає Лозівський міський голова Сергій Зеленський.
Паралельно з цим Лозівська громада почала допомагати Чугуєву, Рогані, Дергачам, Ізюму та Барвінковому, які тоді потерпали від російських обстрілів. Перші гуманітарні вантажі Лозова надавала з власних ресурсів. Тоді у громади був відповідний резерв – грошовий, паливно-мастильний та продуктовий. А на десятий день повномасштабної війни до Лозівської ТГ почала надходити «гуманітарка», але практично 90 % цієї допомоги відправляли на Ізюмський район, там люди більше потребували. Підтримку громадам Харківщини передавали з гуманітарного хаба, який організували в одному з навчальних закладів Лозової. Сюди приїжджали фури з десятками тонн «гуманітарки». Допомагали і допомагають волонтерські центри, громадські організації та фонди, депутати всіх рівнів, небайдужі мешканці громади. На «відмінно» спрацювали місцеві медики, муніципальна аптека забезпечувала ліками.
– Величезні вантажівки розбили дорогу до школи, і тоді ми подивилися на неї й сказали: «Це наш шлях до Перемоги». І ми одразу намалювали мурал, а згодом і вулицю перейменували на Шлях до Перемоги. У вільний час від фасування, видачі та приймання «гуманітарки» допомагаємо небайдужим жителям плести маскувальні сітки на передову. Наш колектив не розпався, а продовжує працювати та братися за будь-яку роботу. Так ми й працюємо вже другий рік, не припиняючи ні на день, – розповідає директорка навчального закладу Валентина Нечвола.
По тисячі обідів на день
Лозівська громада на повну була задіяна в організації евакуацій з Харківської, Донецької та Луганської областей: надавала транспорт, приймала та годувала переселенців. Реєструвалися та вибували по 2–3 тисячі переселенців, щомісяця перебували 13 тисяч ВПО, з них близько 7 тисяч розмістили у старостинських округах.
– Ми не гаяли часу, повністю задіяли наш шкільний автобусний парк. Наші перевізники надали свій транспорт. Максимально вивозили людей із небезпечних територій. Під сильний обстріл потрапили п’ять автобусів нашого перевізника, дякуючи Богу, всі залишилися живими, – говорить голова громади.
Лозівська ТГ тісно співпрацює із «Південною залізницею». За словами Сергія Зеленського, за добу через Лозову могли проходити по 3–4 тисячі переселенців. Усіх годували перекусами та повноцінними обідами. З приготуванням їжі допомагали залізничники, колективи управління освіти та соцзахисту.
– До нас багато людей приїхало, особливо коли почалися обстріли Слов’янська та Краматорська. Усі питання на місцях вирішували вокзальні працівники. Особисто допомагав керівник «Південної залізниці» Микола Уманець та начальник виробничого підрозділу вокзалу станції Харків-Пасажирський Михайло Макаренко – вони сотні тисяч людей відправляли. У нас з ними було повне розуміння та співпраця. Усі начальники управлінь Лозівської міськради та заступники були на місцях. Два рази я їм казав: «Бажаєте – виїжджайте». Ніхто не поїхав, – зауважує очільник Лозівської ТГ.
Значну підтримку Лозівська громада відчула і від місцевого бізнесу. За словами міського голови, є кістяк керівників підприємств, які дійсно допомагали з перших днів повномасштабної війни. Особливо ця підтримка була важлива, коли на початку вторгнення були проблеми з продуктами.
– Добре допомогла первомайська «Рома», коли виник ажіотаж з борошном. Молоко також було завезено кількома підприємствами, не тільки Лозівської громади, а й Близнюківської, завдяки Анатолію Калашнику. Взаємодія була потужна, час такий був, що треба було вирішувати нагальні питання. Вдячні дуже Віталію Орлову, Віталію Мамаю, Андрію Оборі, Володимиру Семенову, Миколі Пономарю, Андрію Воронкіну, керівництву групи «Кернел» та першому заступнику начальника ХОВА Олександру Скакуну – вони усі потужно допомогли нам у надскладний час, – наголошує Сергій Зеленський.
Шанують на Лозівщині й внесок оборонців. Так, командиру другого парашутно-десантного батальйону 25-ї Січеславської бригади Віталію Сущенку присвоїли звання «Почесний громадянин Лозівської міської територіальної громади», а на честь 25-ї Січеславської бригади у місті назвали вулицю.
Окупанти були на кордоні громади
У квітні 2022 року окупанти провели наступальні дії з боку Балаклії та Гусарівки на Барвінкове. Через це з’явилася потенційна загроза наземного наступу і на Лозівську громаду. Як згадує керівник громади, було отримано інформацію про термінову евакуацію населення. Але евакуацію провести не могли, бо у міського голови таких повноважень не було і немає. Тоді в громаді оголосили тимчасовий виїзд. Попередні домовленості були з керівництвами Павлограда та Краснограда, які могли прийняти жителів Лозівщини на невизначений час.
– Окупанти вже були на кордоні не те що Лозівського району, а саме нашої громади. З кращого боку проявили себе старости тих округів, де була загроза наступу ворога, – Віктор Долгополов, Любов Ярош, Олександр Гужва. Старости в тісній співпраці з військовими визначили стратегічні об’єкти, були підірвані мости на підходах до громади. Якби цього не зробили, тут було б дуже гаряче, – припускає голова громади.
Після оголошення тимчасового виїзду з Лозівської громади виїхало приблизно 60 % людей.
30 «прильотів» та проблемний бюджет
За час повномасштабного вторгнення Лозівська громада пережила 30 ворожих «прильотів». На жаль, є загиблі. За словами Сергія Зеленського, найстрашнішим було влучання у міський Палац культури 20 травня 2022 року. Окупанти знищили культурний центр та «серце» Лозової. Вибуховою хвилею вибило віконні рами понад 800 квартир, значно пошкоджені освітні заклади, підприємства. За офіційними даними, постраждали 237 приватних будинків, ще шість домівок повністю знищено. Кілька людей отримали поранення, але могли бути і жертви, згадує секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір.
Удар по Палацу культури був дуже потужним, вибуховою хвилею на глибині семи метрів трусонуло залізобетон, почали «сипатися» колектори. Наразі громада усуває аварії одразу на чотирьох колекторах, для їх ремонту необхідні потужні екскаватори.
Другим об’єктом, що піддався ракетному удару, став Лозівський ліцей № 8 на Авилівці. Там навчалося до 600 учнів та ще сотня дошкільнят. Будівля була найоновленішою в громаді. Вона значно постраждала під час детонації арсеналу у 2008 році. Потім її відбудували, а після обстрілів росії відновити її вже неможливо. Загалом, за оцінками фахівців, Лозова зазнала збитків на понад 1,6 мільярда гривень.
Нещодавно місцеві депутати виділили кошти на обстеження та технічний звіт Палацу культури. Від його висновків залежатиме подальше проєктування. За словами голови громади, це буде реконструкція або нове будівництво. Кошти для цього знадобляться значні, а поки що прямих проєктів на відновлення Палацу та школи громаді не пропонували.
За словами першого заступника міського голови Олександра Жидкова, бюджет Лозівської громади завжди був складним. У 2022 році мав значний дефіцит, найбільше громада недоотримала земельного податку – 45 мільйонів гривень. На 2023 рік тут теж прогнозують надзвичайно складну фінансову ситуацію. Утім, керівник подякував усім сумлінним платникам податків, які підтримують рідну громаду.
– На початку військової агресії росії було дуже важко, бюджет наповнювався десь на 40 %. Але завдяки особистим зустрічам та розмовам з підприємцями, платежі потроху почали надходити. Навіть один підприємець, який живе в Англії, але має зареєстроване підприємство в Лозовій з IT-технологій, заплатив 8 мільйонів гривень одночасно в наш бюджет, – говорить Олександр Жидков.
Наразі у громаді працюють і над облаштуванням укриттів у закладах освіти – 40 % шкіл громади вже готові прийняти учнів. А про те, як облаштували укриття у школах Лозівської громади, читайте в наступних номерах «Слобідського краю»..
Раніше ми писали, що місту Лозова необхідно 10 мільйонів гривень на екскаватор, який дістане на глибину понад сім метрів.
Нагадаємо, 11 квітня біля багатоповерхового житлового будинку в 4-му мікрорайоні у Лозовій чоловіка засипало землею у траншеї.
А на початку березня колектор обвалився по вулиці Машинобудівників.
Головні новини Лозова читайте на нашому сайті.
