Багато місць у Харкові, що анонсовані як інклюзивні, насправді такими не є.
Запит харків’ян на інклюзію зростає. Через війну багато людей втратили мобільність — не лише військові, але й цивільні, що отримали поранення в результаті обстрілів або вибухів. Тому у міськраді створили спеціальні робочі групи, які обстежать всі громадські місця та нанесуть на карту ті, що доступні і людям з ампутаціями, і людям із дитячими візочками.
Інклюзивний простір — середовище, яке адаптоване для людей з різними потребами: молодих і похилого віку, з малими дітьми та тих, що мають інвалідність. У Харкові таких просторів небагато. На більшість станцій метро буде складно спуститися людині з дитячим возиком, двері багатьох установ не розраховані на те, що туди проїде крісло на колесах, здебільшого організації не мають ліфтів — і це робить їх недоступними для людей з інвалідністю. У міськраді вирішили для початку хоча б зробити аудит таких місць, які можна вважати інклюзивними.
Харків’яни вимагають кращих умов
Запит на інклюзивні простори в Харкові зріс. Це показало нещодавнє дослідження бюро «Соціологіст». Як визначили експерти в ході опитувань, більше половини респондентів на питання про те, як саме треба відбудовувати Харків, виступили за те, аби зберегти в первісному вигляді історичні будівлі, а от вже більш сучасні відбудовувати краще, з урахуванням вимог доступності.
«Дуже багато варіантів нам пропонували люди, які виїхали за кордон, тому що вони побачили багато прикладів того, як організований міський простір. Говорилось про те, що Харків має стати набагато інклюзивнішим, ніж він був до війни. Місто сповнюється людьми, яким дуже необхідний інклюзивний простір», — прокоментувала ці дані голова бюро Тетяна Зуб.
В Україні загалом та в Харкові зокрема немає даних про те, скільки ветеранів з інвалідностями або з ампутаціями повернулися додому, невідома кількість цивільних з важкими травмами. Але вони стали помітнішими на вулицях міста.
Через щільне замінування з’явилося багато людей з ампутаціями. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
«На жаль, з 2022 року з’являються нові і нові приклади. Якщо раніше це були здебільшого військовослужбовці з ампутаціями, то зараз через те, що багато замінованих територій, з’явилось і багато цивільних з ампутаціями», — каже керівниця благодійного фонду «Харків з тобою» Олена Рофе-Бекетова, який зокрема займається проблемами людей з ампутаціями.
Фонд замовив спеціальне дослідження вищезгаданому бюро «Соціологіст», і з’ясувалося, що деякі простори та види транспорту в Харкові, що заявлені інклюзивними, насправді такими не є.
«Низькопольні автобуси, які масово їздять по великих містах, але в яких пандуси фактично не облаштовуються. Треба провести якусь додаткову роботу з водіями і самими транспортними організаціями, посприяти на рівні держави, щоб вони могли надавати допомогу реально, а не: «Будь ласка, зверніться до… ми вас віднесем». Людина хоче бути самопорадною частіше за все, вона не хоче, щоб її несли на руках, вона хоче просто зайти, заїхати зручним для себе чином», — розповів соціологам один із учасників анонімного опитування, член громадської організації, що працює з маломобільними людьми.
Люди з ампутаціями потребують автономності та можливості пересуватися містом самостійно — така головна потреба, яку виявили дослідники.
Аптеки, лікарні та магазини перевірять
На початку липня у міській раді з’явився новий департамент — інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища. Він саме й буде займатися тим, аби адаптувати старі простори до нових викликів. Для початку чиновники вирішили провести інвентаризацію — перевірити всі об’єкти на доступність. У кожному з 9 районів міста створені спеціальні робочі групи, які невдовзі почнуть обходити аптеки, лікарні, магазини і торгівельні центри, організації та перевіряти, чи доступні вони для людей різних категорій. Потім доступні об’єкти нанесуть на спеціальну карту інклюзивності, яку можна буде встановити на будь-який ґаджет.
«Невдовзі вони приступлять до роботи — будуть обстежувати об’єкти та заповнювати відповідні таблиці для програмістів, які внесуть всі ці дані для карту. У складі груп є і представники громадських організацій, люди з інвалідністю — без них нічого не будемо робити. Але у нас брак людей, які можуть вільно та професійно перевірити об’єкти на відповідність будівельним нормам, тому треба доукомплектувати ці групи архітекторами, спеціалістами в галузі будівництва», — повідомив UA-NEWS.in.ua директор департаменту інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища Юрій Шпарага.
Далеко не всі лікарні Харкова доступні для пацієнтів. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
На цю роботу підуть місяці, потім усі інклюзивні простори будуть нанесені на спеціальну карту, туди ж внесуть і переліки маршрутів з низькопольним транспортом. Попередньо перелік цих об’єктів є, але їх треба перевірити: по-перше, у наслідок обстрілів якісь із них могли просто перестати працювати, по-друге, іноді приміщення бувають інклюзивними лише частково.
«Є таке поняття, як часткова доступність, воно мені не дуже подобається. Це, наприклад, коли біля будівлі є пандус, але вхідна група надто вузька для того, аби у неї зайшов візок», — пояснює Шпарага.
Це розповсюджений недолік аптек та лікарень, від яких закон вимагає мати пандуси, але нічого не прописує про інші умови для маломобільних людей. Якихось нових штрафів за невідповідність нормам у департаменті не передбачають. На думку Юрія Шпараги, у муніціпальних об’єктах проблему можна буде вирішити за допомогою адміністративних заходів, а бізнес і сам зрозуміє, що втрачає клієнтів, відмовившись від принципів доступності.
Автор: Олена Павленко
