Акція на підтримку військовополонених і зниклих безвісти українських захисників/фото: Слобідський край
28 грудня 2025 року в Харкові на майдані Незалежності відбулась акція-нагадування про військовополонених і безвісти зниклих захисників. Біля намету «Все для Перемоги» учасники прикрасили «Ялинку пам’яті» скляними кульками з портретами тих, кого чекають удома.
Як розповідає кореспондентка медіа «Слобідський край», на акцію зібралися близько 300 людей. Вони тримали плакати-заклики, щоб нагадати суспільству та світові: ніхто не повинен бути забутим.
Учасники акції скандували: «У полоні свят немає!», «Полон — це пекло!», «Борись за них, як вони боролися за нас!». Символом акції стала особлива ялинка біля намету «Все для Перемоги». Замість звичних яскравих прикрас на її гілках — понад 200 кульок із портретами тих, кого вдома чекають щохвилини.
Пані Анастасія розшукує чоловіка/фото: Слобідський край
Анастасія Галішевська, яка чекає на свого чоловіка Ігоря (зник у Луганській області 31.12.2024), каже:
«Головний меседж акції залишився незмінним: розповсюджуйте інформацію, фотографуйте ці обличчя, не дайте темі полонених зникнути з інформаційного простору. Наші хлопці боролися за те, щоб ми жили у мирному місті, щоб у нас були свята. Але в полоні свят немає. За кожною скляною кулькою на цій ялинці – життя героя і надія цілої родини. Потрібно пам’ятати про зниклих, вшановувати полеглих і підтримувати тих, хто зараз у строю».
Пан Євгеній/фото: Слобідський край
Серед учасників акції — Євгеній. Його батько зник під Бахмутом 7 грудня 2023 року. Пізніше вдалося з’ясувати: він у полоні. Проте на цьому зв’язок обірвався. За словами Євгенія, Міжнародний комітет Червоного Хреста, який працює на території рф, не виконує своїх обов’язків: полоненим не передають пошту, а інформації про стан їхнього здоров’я майже немає.
«Такі акції дуже потрібні. Коли наші хлопці повертаються з полону, вони розповідають: якщо ми тут виходимо на акції, там, у рф, до них починають ставитися трохи краще. Як тільки акції стихають — умови стають нестерпними. Тому ми маємо виходити», — пояснює Євгеній.
Для Марини Стрілець, дружини бійця 92-ї бригади ім. Івана Сірка, ця акція — спосіб нагадати про свого коханого чоловіка Він зник 8 липня 2024 року під час оборони селища Глибоке на Харківщині.
«Шукаю його і вірю, що він живий. Але навіть якщо й загинув, то він гідний того, щоб із ним попрощалися побратими та колеги, щоб він спочив біля матусі. Знайти його — це мій обов’язок як дружини», — каже Марина.
Валерія розшукує нареченого Богдана (зник на Донеччині у липні 2025 року). Оксана чекає на чоловіка з НГУ «Спартан», який зник на Покровському напрямку в серпні 2025-го. Юлія Доценко зі сльозами згадує свого Юрія — до війни він був звичайним електриком, лагодив міські тролейбуси.
Учасники акції/фото: Слобідський край
Наймолодшим учасником акції став маленький Єгор. Разом із мамою Катериною він чекає на батька, бійця 93-ї бригади, зниклого безвісти в березні 2023 року. Для дитини й тисяч таких родин невідомість — це найважче випробування.
«Це страшно, коли ти не знаєш, що з твоєю рідною людиною. Ми маємо не мовчати, а кричати за них», — говорить Катерина.
Пані Вікторія/фото: Слобідський край
Поряд стоять інші жінки, чиї серця завмерли в очікуванні: Марина Симиненко шукає чоловіка Юрія (117-та бригада), Вікторія Степанова чекає одночасно і сина, і чоловіка.Кожне ім’я — це життя. Кожна кулька на ялинці — це молитва про повернення додому.
Наприкінці заходу учасники запалили синьо-жовті «вогні єдності» — маяки для тих, хто зараз перебуває у темряві полону.
Нагадаємо, з початку осені 2025 року в Барвінковому проходять мирні акції на підтримку безвісти зниклих та полонених. Це ініціювали матері, дружини та сестри воїнів, які донині не виходять на зв’язок.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
