Лише один харківський університет потрапив до десятки вишів за кількістю поданих заяв.
Кількість абітурієнтів, які подали документи до харківських вишів, цього року приблизно на третину менша, ніж у 2023-му. Проте на деякі спеціальності попит лише зростає. Незмінно популярні серед молоді — психологія та філологія, а найменше заяв подали на гідроенергетику та авіоніку.
Харків більше не студентська столиця — у рейтингу найпопулярніших університетів до першої десятки ледве втрапив тільки один харківський виш. Але загалом регіон за кількістю абітурієнтів поступається лише Києву та Львову. У вступників є особлива причина, аби обрати саме харківські університети — деяким з них потрібна можливість вчитися онлайн.
На третину менше абітурієнтів
Студентське життя мігрує зі сходу на захід — серед вишів, що користуються найбільшою популярністю серед абітурієнтів, лише один розташований в Харкові. ХНУ ім. Каразіна цьогоріч посів 10-е місце у рейтингу найпопулярніших університетів за кількістю поданих заяв. Понад 11 000 абітурієнтів захотіли навчатися в найстарішому навчальному закладі міста. Для порівняння: у два найрейтинговіші університети, Львівську політехніку та Львівський національний університет ім. Франка, подали втричі більше заяв. Харківський університет також випередили головні виші Чернівців та Івано-Франківська.
Загалом рейтинг виглядає так:
Наступний за популярністю харківський університет — НТУ «ХПІ» — посідає лише 24 сходинку, далі за ним — ХНЕУ (47), Національний юридичний університет (50) та ХНУРЕ (60).
Кількість абітурієнтів зменшилася у порівнянні з минулим роком. І винна в цьому не лише міграція.
«Загальна кількість вступників по Харкову зменшилася десь на 30%, це демографія», — пояснив UA-NEWS.in.ua заступник голови приймальної комісії ХНУРЕ Андрій Єрохін.
За його словами, у харківських вишів є одна унікальна перевага над вишами інших регіонів, хоча це можна розцінювати і як недолік — змішаний формат навчання.
«Перевага Харкова в тому, що центральні та західні університети на 100% вимагають очного навчання. У нас же навчання гібридне, є шелтери, де студенти можуть прийти на навчання, для тих, хто знаходиться за кордоном, ми здійснюємо трансляцію. Тому харківські виші відносно залишились на висоті», — каже Андрій Єрохін.
За його підрахунками, у ХНУРЕ закордонних студентів буде десь 10-20%. Крім того, є до десятка бажаючих перевестися із університетів країн ЄС — це ті люди, що виїхали з України в 2022-2023 роках, вступили на навчання у країнах перебування, але з різних причин вирішили його покинути та отримати український диплом.
Відповідно до зменшення кількості вступників в Міністерстві освіти скоротили і кількість бюджетних місць в університетах, у середньому — на 16%. Але є і такі виші, які по окремим спеціальностям втратили до третини держзамовлення.
«Дуже потужно була змінена структура державного замовлення. На такі спеціальності, як «економіка», «журналістика» у нас скорочення було на 30%. Зате ми отримали найбільше бюджетних місць в Україні на спеціальність «менеджмент», — розповів ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко.
Парадокси психології та філології
Державне замовлення уряд зменшив не на всі спеціальності. Незмінною залишилась кількість бюджетних місць для майбутніх педагогів, математиків та хіміків, аграріїв, військових, інженерів певних напрямків. На медиків та спеціалістів з національної безпеки замовлення навіть дещо збільшили. Втім, на абітурієнтські смаки це не дуже вплинуло. Українська молодь обирає гуманітарні спеціальності навіть у тих університетах, де вони не є профільними. Цього року найпопулярнішою професією серед вступників стала психологія. На другому місці — менеджмент, на третьому — філологія, переважно іноземна. Дещо меншим попитом, ніж кілька років тому, користується право.
«Ніяких змін тенденцій немає. Ми думали, що війна повинна якось змінити вибір вступників, але досі популярні управлінські спеціальності, психологія, право — як і раніше. З філологією склалася якась парадоксальна ситуація. Я розумію, якби таке було років 30 тому, коли ніхто не знав іноземної мови, а зараз складно сказати, чому це модно», — так коментує ситуацію відповідальний секретар приймальної комісії НТУ «ХПІ» Сергій Петров.
Серед інженерних спеціальностей в топ-10 популярних входять лише ті, що пов’язані з IT-індустрією, хоча, наприклад, в ХНУРЕ відзначають також цікавість до робототехніки. Природничі або специфічні спеціальності, що пов’язані з вузькими галузями інженерії, попитом не користуються.
«Залишається досить актуальною для нас загальноукраїнська проблема із набором на природничі спеціальності. Так, на факультет хімії було подано тільки 47 заяв, на чотири факультети зі спеціальностями фізичного спрямування — 333 заяви. Збільшилась кількість заяв в ІТ-напрямі, медичному напрямі, також педагогіка, психологія», — повідомили UA-NEWS.in.ua в ХНУ імені Каразіна.
Іще однією цікавою тенденцією цьогорічної вступної кампанії стало зниження прохідних балів на майже всі спеціальності. Грубо кажучи, у молоді з’явився шанс вступити на бюджет до університетів, ледве склавши національний мультипредметний тест.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місто тримає дітей. Що станеться зі школами у Харкові та області, якщо МОН прийме наказ №850
«По економіці в 2021 році році прохідний бал був 188, зараз — 183. «Інженерія програмного забезпечення» — була 187, стала 159, «соціальна сфера» — 146 балів, нижче вже ж нікуди!», — наводить приклад ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко.
Освітяни побоюються, що це може вплинути на якість навчання в майбутньому: адже на деяких спеціальностях, куди прохідний бал на бюджет ледве перевищує 140 — наприклад, на спеціальності «авіоніка», якої навчають в аерокосмічному університеті та ХНУРЕ, треба вже з першого курсу вчити вищу математику, основи авіації та космонавтики. Із низьким рівнем шкільних знань подолати навчальну програму буде складно.
Автор: Олена Павленко
