Володимир Корнійча (крайній праворуч) з рідними / Фото: Володимир Корнійча
Фермер Володимир Корнійча з Кам’янки Ізюмського району вдруге стикається з російською військовою агресією. У 2014-му його збіжжя згоріло в орендованих ангарах Слов’янська. Повномасштабне вторгнення рф поставило чоловіка в умови, коли він вимушений починати все з нуля.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів сам Володимир Корнійча.
За словами Володимира Корнійчі, свою справу він започаткував чверть століття тому. Починав з 15 гектарів. Цього було замало, щоб почуватися фінансово спроможним, тому чоловік мав зайнятість і на станції технічного обслуговування.
«Обігових коштів на придбання нової землеобробної техніки не вистачало. На пунктах металобрухту купували потрібні вузли, окремі запчастини і з них збирали агрегати. Першим зібрали гусеничний трактор Т-70, за ним – колісний МТЗ-80, сівалку, культиватори», – розповідає Володимир Корнійча.
У 2017-му Володимир вийшов на новий рівень можливостей – в обробітку було вже 120 гектарів. Він спромігся купити нову техніку, залучити до бізнесу всю свою велику родину – двох братів і сестру із сім’ями, тестя з тещею.
«Я залишив СТО, бо сповна викладатись на двох роботах уже не виходило. З новою технікою і вже за десятиліття сформованим розумінням, що потрібно нашій землі, врожаї почали зростати. Пшениця давала 50-60 центнерів з гектара, соняшник – за двадцять. Невелику частину угідь – п’ять гектарів – відвів під баштанні та овочеві культури. З’явились постійні замовники, які з року в рік купували в нас кавуни та огірки з помідорами. Я понад двадцять років ішов до результату, яким уже міг гордитися, а тут – війна», – зазначає фермер.
Тесть і дружина фермера Корнійчі збирають цьогорічний урожай помідорів / Фото: Володимир Корнійча
Коли у вересні 2022-го Володимир повернувся до деокупованої Кам’янки, від його техніки не залишилось і сліду, засіки були порожніми, хата розбитою, поля – замінованими. Такими стали наслідки «господарювання» росіян.
Арсенал військових рф на подвір’ї фермера після звільнення / Фото: Володимир Корнійча
«Окупанти якщо не вкрали, то знищили майже все. Збитки в рази перевищували ті, яких я зазнав у 2014-му, коли з метою отримання більшої фінансової вигоди вирішив відкласти реалізацію збіжжя на весну і залишив його на зберігання в орендованих ангарах у Слов’янську. Тоді, на початку АТО, вигоріло все до зернини. Після деокупації взгалі вимушений починати з нуля», – згадує Володимир Корнійча.
Як зазначає фермер, підтримки шукав серед друзів-фермерів із навколишніх сіл – Довгенького, Великої Комишувахи, Сулигівки, Голої Долини. Ті, що мали більш потужні господарства, змогли закупити необхідне з техніки. За потреби діляться з Володимиром.
Після деокупації фермеру вдалося ввести в обробіток лише 28 гектарів землі через щільну їх замінованість. На них і провадить свою діяльність разом з рідними, які наважились повернутись. До відбудови хати поки що руки «не дійшли». Володимир відремонтував дві кімнати у літній кухні, там і живе з родиною.
У механізаторів – обідня перерва. У центрі – Володимир Корнійча / Фото: Володимир Корнійча
«Це все потім. Головне – робити своє діло попри всі втрати і близькість фронту. Родина мене в цьому підтримує», – говорить Володимир Корнійча.
