Дерев'яні перекриття даху миттєво спалахнули після удару БпЛА.
Одна з найцінніших бекетівських садиб Харкова, будівля Художнього музею, суттєво постраждала від обстрілу та пожежі. Коли рятувальники її гасили, вода пошкодила твори мистецтва, які на п’ятому році війни продовжували зберігати в приміщенні музею, а не в сховищі.
Понад 9000 експонатів музею поїхали в евакуацію, але все ж вивезти всі не вдалося. Без дозволу Міністерства культури переміщувати музейні цінності не можна, але в самому Мінкульті лише в лютому 2026 року спромоглися створити порядок евакуації музейних предметів під час воєнного стану.
Будинок лишиться зруйнованим на роки
У неділю, 14 червня, росіяни безпілотником вразили перлину харківської архітектури — будівлю Художнього музею. Це особняк авторства Олексія Бекетова, який фактично сформував архітектурне обличчя Харкова. Відомий зодчий збудував його для промисловця та колекціонера Ігнатія Ігнатищева. Бекетов зробив маєток у стилі неокласицизму. Будівля створювалася не просто як житло, від початку там планували розмістити приватні колекції власника-мільйонера, тобто, це — ідеальне місце для музею.
Особняк Ігнатищева пережив більшовицьку революцію та Другу світову війну, але сильно постраждав від рук росіян.
«Після прильоту спалахнули дах і горище, а вода під час гасіння потрапила до експозиційних залів. Працювати на місці було небезпечно: існувала загроза обвалу, постійно лунала повітряна тривога», — розповів міський голова Харкова Ігор Терехов.
Будівля початку ХХ сторіччя мала дерев’яні перекриття, які моментально вигоріли. Оскільки музей перебуває на балансі Харківської обласної ради, департамент культури ХОВА має найближчим часом провести обстеження та скласти акт про стан будівлі. Це — тривала робота, але вже зараз зрозуміло, що порятунок буде дуже дорогим і довгим.
«Точні дані про пошкодження будуть за підсумками технічного звіту, але вони суттєві. Пошкоджений дах, там є відкриті отвори, туди можуть потрапляти опади, тому зараз відпрацьовуємо питання, аби ці отвори закрити. Оскільки була пожежа, то суттєво пошкоджений також другий поверх», — такий перший невтішний висновок про стан архітектурної пам’ятки зробив заступник директора департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації Олександр Костін.
За його словами, законсервувати будівлю — тобто, закрити її дах та вікна від дощу і снігу — планують до кінця 2026 року.
Сильно постраждав дах музею. Фото: ДСНС
До обстеження будівлі невдовзі доєднаються і фахівці міської ради. Як повідомив UA-NEWS.in.ua реставратор і заступник голови робочої групи з оперативного реагування на руйнування об’єктів культурної спадщини Віктор Дворніков, група збереться задля обстеження стану пам’ятки. Можливо, якісь конструктивні частини вдасться зберегти для майбутньої реставрації.
«Найбільша складність відновлення полягатиме в тому, що це — архітектурна пам’ятка. Це — один з найбільших маєтків у центральній частині міста, він має досить велику площу. Будівля має дерев’яні перекриття, велику кількість дерев’яних перегородок. І пожежа, і атмосферні впливи, і гасіння мають для них дуже тяжкі наслідки. Основна робота буде з аналізом стану перекриттів та відновленням цих конструкцій», — каже експерт.
Художній музей вже неодноразово зазнавав шкоди від початку повномасштабного вторгнення. 2 березня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по сусідніх будівлях Нацполіції та СБУ, вибуховою хвилею у музеї вибило більшість вікон і пошкодило двері. Співробітники, які залишалися у Харкові, зняли та сховали картини, щоб максимально захистити колекцію від можливих руйнувань, бо через вибиті вікна підтримувати необхідний температурний режим і рівень вологості в приміщеннях стало неможливо. Вибухова хвиля частково зірвала дах, а стіни пішли тріщинами. Після цього російські ракети щонайменше тричі влучали поруч з музеєм, але ніколи пошкодження не були такими фатальними.
Коли вцілілі картини поїдуть в евакуацію?
Колекція Харківського художнього музею вважається однією з найбільших в Україні. До повномасштабної війни в залах та сховищах налічувалося близько 26 000 експонатів, зокрема справжні світові шедеври: живопис Рєпіна, Айвазовського, Куїнджі, гравюри Дюрера, Брейгеля та Рембрандта. Більшу частину колекції вивезли з музею ще в 2022 році.
«Запорожці» Рєпіна. У 2019 році музей рятували від потопу. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Під час обстрілу 14 червня найбільше постраждала графіка радянського періоду: пошкоджена кожна п’ята з п’яти тисяч робіт. Вони намокли від води, коли пожежні гасили вогонь. Також сильно намокли експонати приватних колекцій сучасних майстрів, які знаходилися в музеї на зберіганні. Усі ці твори були на другому поверсі музею, бо підвал приміщення не придатний для збереження живопису та графіки, а вивезти їх не встигли — не дійшла черга.
«Кожна евакуація поділяється на етапи. Тобто, спочатку — найцінніші експонати, всесвітнього значення, друга черга — всеукраїнського значення, третя — місцевого значення. Перша, друга та третя черга вже були евакуйовані. Зараз відпрацьовується питання про переміщення тих експонатів, які є поза цими чергами», — каже Олександр Костін.
Порятунок картин. Фото: ДСНС
Лише в 2026 році Мінкульт спромігся видати постанову про порядок евакуації музейних предметів під час воєнного стану. Згідно з нею, необхідно обов’язково евакуйовувати музейні цінності, що знаходяться в 50 км і ближче до лінії фронту — а, значить, усі харківські. Рішення щодо комунальних установ можуть ухвалювати керівники обласних адміністрацій, не чекаючи наказу з Мінкульту — це можна було зробити вже в лютому, коли постанова вступила в силу.
Втім, проблема ще й в тому, що евакуйовані з прифронтових музеїв цінності в Україні просто ніде зберігати. За даними Мінкульту, з початку війни вивезли колекції з 63 музеїв, найбільше — з Харківської та Донецької областей. Вони зберігаються в інших музеях на більш безпечних територіях.
«Для надійного зберігання експонатів потрібно ще близько 19 тисяч куб. м, а наявні майже тисячу квадратів облаштованих приміщень достатні для наступної черги евакуації лише однієї з областей», — розповідав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
У Міністерстві вирішили, що треба будувати нові сховища, зокрема на території Харківської області. Уже є проєкт побудови такого укриття для картин, він пройшов експертизу. Його орієнтовна вартість — близько 200 млн грн, але терміни початку будівництва ще невідомі.
Автор: Олена Павленко
