Як планувати майбутнє під обстрілами: досвід Дергачівської громади / Фото: Дергачівська міська рада
У Дергачівській громаді триває громадське обговорення Стратегії розвитку громади на 2026–2030 роки. Документ, над яким працювали понад рік, має визначити майбутнє громади у сферах економіки, безпеки, освіти, транспорту, житлової політики, цивільного захисту та відновлення інфраструктури.
Водночас у самій громаді визнають, що планувати розвиток у прифронтових умовах надзвичайно складно, адже люди сьогодні більше думають про безпеку та виживання, ніж про довгострокові перспективи.
Про це журналістці медіа «Слобідський край» розповів речник Дергачівської МВА Олександр Кулік.
За його словами, з 12 травня у громаді офіційно стартувало громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку громади до 2030 року та плану заходів щодо її реалізації.
«Це дуже складний і комплексний документ. Він охоплює фактично всі сфери життя громади – економіку, людський потенціал, демографію, транспортну інфраструктуру, житловий фонд, молодіжну політику, освіту, безпеку, цивільний захист, земельні ресурси, бюджет. Це понад 180 сторінок лише самого плану», – говорить Олександр Кулік.
Над документом працювала велика експертна група, до якої увійшли фахівці різних структурних підрозділів міської ради та профільні спеціалісти з регіонального розвитку.
«Практично всі відділи міської ради були дотичні до створення цієї стратегії – економічний відділ, архітектура, містобудування, земельні відносини. Крім того, працювали експерти Харківського інституту регіонального розвитку, які допомагали формувати саму логіку документа та дорожню карту дій», – пояснює речник МВА.
За словами Куліка, головна мета документа не просто формальне планування, а спроба зрозуміти, як громада має виглядати після війни та які проблеми необхідно вирішувати насамперед.
«Якщо казати дуже просто, це план того, що потрібно зробити, щоб через кілька років громада стала кращою, ніж зараз. Причому кращою за всіма параметрами, від безпеки й інфраструктури – до якості життя людей», – каже він.
До обговорення стратегії залучають і мешканців громади. Люди можуть подавати свої пропозиції через спеціальну онлайн-форму або письмово через міську раду.
«Механізм громадської участі працює. Люди можуть долучитися до обговорення через гугл-форму або письмово подати свої пропозиції до відділу економічного та агропромислового розвитку. Збір пропозицій триває кілька тижнів», – зазначає Олександр Кулік.
Утім, за його словами, у подібних стратегічних документах залученість громадян традиційно невисока. Особливо у прикордонних населених пунктах.
«Чим складніший документ, тим менша залученість людей. Або ж пропозиції мають досить поверхневий характер. Людей більше хвилюють повсякденні питання: дороги, комунальні проблеми, транспорт, освітлення. І це абсолютно нормально в нинішніх умовах», – говорить речник МВА.
Він пояснює, що більшість звернень від жителів стосуються конкретних побутових проблем, а не довгострокового бачення розвитку.
«Люди можуть просити відремонтувати дорогу, прибрати тротуар, зробити ямковий ремонт чи вирішити проблему водопостачання. Але якщо говорити про складні стратегічні плани, то я не пам’ятаю випадків, щоб хтось із рядових мешканців запропонував готову концепцію розвитку громади на кілька років уперед», – каже Кулік.
Водночас він наголошує, що це не означає, що думка людей не враховується. Навпаки, саме повсякденні проблеми часто стають основою для великих інфраструктурних рішень.
«Наприклад, роками були проблеми з водопостачанням і каналізацією. Значну частину мереж уже вдалося замінити. Те саме стосується доріг. Триває робота і з облаштування криниць у приватному секторі – за останні роки їх відновили вже кілька десятків по всій громаді», – розповідає він.
За словами речника МВА, головна проблема сьогодні полягає в тому, що безпекова ситуація постійно змінюється, а разом з нею змінюються і пріоритети громади.
«Люди зараз не розуміють, що буде навіть через рік. Якщо подивитися на останні п’ять років, ситуація змінювалася кардинально щороку. У 2021 році ніхто не думав про повномасштабну війну. У 2022 році йшли бої за громаду. У 2023 році в Дергачах не було жодного прильоту. У 2024 році почали масово падати КАБи. У 2025 році прикордоння перетворилося на фактичну кілзону через FPV-дрони. Зараз ситуація у прикордонні погіршується», – говорить Кулік.
Він додає, що саме через це людям психологічно складно думати про майбутнє на кілька років уперед. Особливо це відчувається у прикордонних населених пунктах громади, де безпекова ситуація погіршується фактично щомісяця.
«Зараз FPV-дрони вже контролюють Прудянку, Руську Лозову, Слатине. Люди бачать це щодня, і їм складно концентруватися на документах стратегічного розвитку», – пояснює він.
Попри це, у громаді переконані: стратегічне планування необхідне навіть під час війни.
«Якщо ми зараз не будемо думати про майбутнє, то після війни просто втратимо час. Так, сьогодні дуже складно щось прогнозувати. Але це не означає, що громада не повинна мати бачення свого розвитку», – говорить Олександр Кулік.
За його словами, у стратегії окрему увагу приділяють безпеці, цивільному захисту, інфраструктурі, підтримці молоді та збереженню людського потенціалу.
«Ми чудово розуміємо, що після війни головним ресурсом залишаться люди. Тому важливо вже зараз думати про освіту, молодіжну політику, робочі місця, житло, транспорт, доступ до послуг. Без цього жодне відновлення не буде повноцінним», – каже речник МВА.
Нагадаємо, у Дергачівській громаді жителі віком від 40 років можуть пройти державний скринінг здоров’я в межах спеціальної програми НСЗУ. Обстеження доступне в кількох амбулаторіях громади, однак медики та місцева влада визнають – поки що люди не надто активно користуються цією можливістю.
