Сили оборони стримують просування ворога у прикордонні.
За останній місяць росіяни змогли розширити «сіру зону» вздовж державного кордону. Ворог намагається встановити повний контроль над Козачою Лопанню та створити так званий буфер — від Сумщини до північної Куп’янщини. Глобальна мета росіян не змінилася за останні три роки — просунутись якомога ближче до Харкова.
Поки Сили оборони проводили наступальну операцію «Велес» на сході Харківщини, ворогу вдалося зайняти території вздовж кордону на півночі області.
У Козачій Лопані ситуація змінюється щодня
Найзапекліші бої нині тривають у районі Козачої Лопані. Росіяни зайшли в прикордонне селище у червні. Час від часу російські пропагандисти заявляють про те, що повністю встановили контроль над населеним пунктом, але в Генштабі це не підтверджують. На карті аналітиків DeepState Козача Лопань перебуває в зеленій, вільній від окупації зоні. Але достеменно сказати, у кого є перевага в селищі, важко — ситуація там змінюється постійно.
«Ворог присутній в населеному пункті, але сказати, що він його контролює, я не можу. Фронт змінюється постійно: сьогодні на цій вулиці знаходяться ворожі сили, завтра її вже займають наші. Ця ситуація там змінюється кожен день», — розповів UA-NEWS.in.ua начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
Росіяни займають села поблизу Козачої Лопані. Скриншот карти DeepState
За його даними, селище стало практично безлюдним — там можуть лишатися усього шестеро цивільних, але зв’язку з ними немає, тож неможливо сказати напевно, чи живі ці люди і чи вони досі знаходяться в себе вдома. Наприкінці липня, коли бої в селищі тривали вже місяць, у Козачій Лопані жило 50 людей, але більшості з них вдалося евакуюватися в Слатине, а звідти — у Дергачі. Одних вивозили військові, інші виходили пішки.
Як повідомив В’ячеслав Задоренко, окупанти намагаються заходити у пусті хутори між Козачою Лопанню та Гоптівкою, яка розташована східніше — наприклад, в Кудіївку. Там вони дійсно мають певний успіх, бо у малих селах на тій території нікого не залишилося, вони фактично не контролюються ніким.
«Ворог невеликими групами заходить до таких населених хуторів, встановлює свої прапори. Але це люди, які зайшли в одну сторону, скажімо так. Виходу назад у них немає», — говорить начальник військової адміністрації.
Зараз, коли листя на деревах стало набагато менше, просочування таких мікрогруп у складі до трьох інфільтрантів зупиняти легше, тож можна очікувати, що взимку воно сповільниться.
Вклинення стають ширшими
В Угрупованні об’єднаних сил також не підтверджують повного контролю росіян над Козачою Лопанню. Як повідомив UA-NEWS.in.ua речник Угруповання Віктор Трегубов, за останній місяць ситуація в селищі практично не змінилася: росіяни займають північну частину населеного пункту, українські сили зосереджені в південній частині. А от ситуація навкруги Козачої Лопані дещо погіршилася для Сил Оборони.
«Змінилася ситуація навколо села Гранів. Вклинення, яке було на північ від Козачої Лопані, зараз розширилося на захід і на схід. Тобто, вклинення не стало глибшим на південь — від Козачої Лопані до Харкова, воно розширилося в обидва боки вздовж кордону», — розповів Трегубов.
Зараз лінія прикордоння, починаючи із Сумської області і закінчуючи Куп’янським районом виглядає, як низка невеликих червоних зон на карті, між якими лишаються зелені — вільні — території. Мета росіян — з’єднати усі свої вклинення. Більш глобальна задача, що не змінюється з 2023 року — підійти якомога ближче до Харкова, на відстань пострілу «Градів».
Вклинення ворога на прикордонні. Скриншот карти DeepState
«Наблизитися до Харкова їм було б цікаво і корисно. Але вони намагаються це зробити з 2023 року. З того часу, як вони зайшли у Вовчанськ, намагаються просунутись. Успіхи їхні видно на карті — з огляду на затрачені зусилля вони сумнівні», — говорить речник УОС.
У Вовчанську ситуація лишається незмінною останні півтора роки: Сили оборони зачепилися за південні околиці міста і утримують там позиції. Російські пропагандисти неодноразово заявляли про оточення українських підрозділів у цьому районі, але зараз, за словами Віктора Трегубова, цього можна не боятися — адже росіяни не просунулися на південь і не зайшли в тили.
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь Автор: Олена Павленко
