Маскування роблять з міцного матеріалу, що не мокне і не замерзає.
Коли змінюється сезон, потреби Збройних сил у маскувальних сітках зростають. Зараз у Харківській області над виготовленням маскування працюють волонтери у 33-х осередках, 20 з яких знаходяться безпосередньо у Харкові.
Перші маскувальні сітки в області стали робити відразу після початку війни, у 2014 році. Тоді підрозділи ЗСУ не мали нічого, що допомогло б їм сховати від ворога техніку та інженерні споруди. Зараз маскування можна купити навіть у будівельному магазині, але те, що продається готовим, рідко підходить. У Харкові навчилися підбирати кольори для маскувальних сіток точно у відповідності до кольорів ландшафту.
Можна навчитись за кілька годин
Кожного дня з 10 до 15 години в одній зі старих будівель на харківському Подолі збираються майстрині з виготовлення маскувальних сіток. Посеред великої кімнати стоїть натягнута на спеціально виготовлену дерев’яну раму рибальська сітка. На неї по черзі нав’язують стрічки зі спеціальної тканини — спанбонду. Робота кропітка, монотонна і потребує великої зосередженості, тому просувається нешвидко. Одна людина за день роботи може виготовити приблизно два квадратних метри сітки — далі від постійного напруження починають боліти плечі і руки.
У процесі. Фото: UA-NEWS.in.ua
Тут працюють люди різного віку. Пенсіонери частіше приходять у будні, молодші люди — у вихідні, бо з понеділка по п’ятницю мають роботу.
«Але такого, щоб ніхто не прийшов, у нас не буває. Завжди хтось є», — каже Ніна Лук’яненко, найдосвідченіша майстриня з плетіння сіток.
Вона почала свою волонтерську роботу ще влітку 2014 року. Згадує: Крим уже захопили, і знайомі хлопці висувались на Донбас. Попросили зробити маскувальні сітки — так і навчилася. За її словами, справа це не складна, і новачок може її опанувати протягом дня.
Ніна Лук’яненко плете сітки з 2014 року. Фото: UA-NEWS.in.ua
Поряд з досвідченими майстринями працюють і відносні новачки справи. Олег Єсенков розкатує рулони, робить розмітку і нарізає тканину на смужки відповідної довжини. Сам він — з-під Куп’янська, із села Новоосинове. Разом з дружиною влітку минулого року вони через Печенізьку дамбу виїхали з окупації, деякий час жили поблизу Житомира, але там не сиділи склавши руки — допомагали місцевим волонтерам. Після деокупації рідного села повернулись додому, але ненадовго.
Олег Єсенков (праворуч) приєднався до волонтерів 7 місяців тому. Фото: UA-NEWS.in.ua
«Наші військові попросили виїхати ще у лютому, ми послухались. У Харкові відразу залізли в інтернет і почали шукати, де можна допомогти. Так і натрапили на «Намет для перемоги», — розповів Олег UA-NEWS.in.ua.
Волонтери мріють про той час, коли зможуть знову повернутися додому: цього разу — назавжди.
Випробування з квадрокоптером
У перші місяці війни, у 2014 році, маскувальні сітки робили з того, що було під рукою. Ніна Лук’яненко згадує, як різала на смужки постільну білизну або одяг зеленого кольору. Користі від таких сіток було небагато.
«Воно важке, взимку намокло, потім мороз вдарив, воно все примерзло — і далі його вже не відірвеш», — згадує майстриня жахливі перші сітки.
Спанбонд не мокне і не замерзає. Фото: UA-NEWS.in.ua
Зараз все інакше. Спанбонд не пропускає вологу, не примерзає до техніки. А ще завдяки комбінації кольорів можна виготовити сітку, яку взагалі буде непомітно на місцевості. До кожного замовлення, що надходять з різних військових частин України, зараз підходять індивідуально. Часто військові самі роблять відео свого ландшафту з квадрокоптера , аби було зрозуміло, яка потрібна кольорова гама.
«Зробимо декілька невеличких експериментальних маскувальних сіточок, проїдемо на місцевість, що схожа на цю, піднімемо дрон і проведемо зйомку, після чого пустимо в роботу все замовлення», — пояснює процес координатор намету «Все для перемоги» Борис Редін.
Борис Редін випробовує сітку. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Сітка, над якою зараз працюють майстрині, має шість кольорів, а бувають і такі, що мають 10. Незважаючи на розміри, вони дуже легкі, так що навіть одна людина впорається з тим, щоб накрити маскуванням техніку і бліндажі, коли їх треба буде сховати. Наприклад, найбільша сітка, яку тут сплели, має площу 8 на 17 метрів, але важила усього 8 кілограмів.
Рулон спанбонду коштує 5-6 тисяч гривень, волонтери постійно збирають гроші на закупівлю матеріалу. Найактивніші благодійники можуть отримати маскувальні сувеніри. Наприклад, тому, хто пожертвує більше 1000 гривень, майстрині сплетуть невеликий прапор України у вигляді маскувальної сітки. Робочі руки теж ніколи не зайві у майстернях, долучитись до виготовлення сіток можуть всі охочі.
Як допомогти з виготовленням маскувальних сіток?
Для грошових внесків:
- Посилання на Банку або
- 5375 4112 0203 0842
Той, хто може сам плести сітки або готовий надати приміщення, може заповнити форму, зазначити свої контакти і можливості.
Олена Павленко
