105-річна жителька Ізюма Ольга Антонівна Хмарна / Фото із сімейного архіву
105-річна жителька Ізюма Ольга Антонівна Хмарна дістала забої, синці та глибокі садна, коли російська авіабомба влучила в будинок її родини в Ізюмі. Після кількох днів у лікарні жінку разом із донькою забрав до Харкова онук Антон Дерибас. Зруйнований будинок більше не придатний для життя, однак думками Ольга Антонівна залишається вдома.
Про це кореспондентці видання «Слобідський край» розповів онук Ольги Антонівни Антон Дерибас.
За його словами, 15 жовтня о пів на десяту ранку, коли російська керована авіабомба влучила в будинок на вулиці Хлібозаводській в Ізюмі, 105-річна Ольга Антонівна перебувала у своїй кімнаті. За станом здоров’я, жінка не спроможна пересуватись самотужки. На неї посипалися уламки цегли та будівельного сміття. Після удару в приміщенні було складно навіть відчинити двері. Ольгу Антонівну разом з дочкою, яка доглядає за нею, заблокувало в будинку.
«Бабуся дістала забої, синці та глибокі садна. З огляду на поважний вік нашої Ольги Антонівни, медики вирішили її госпіталізувати. У лікарні бабуся провела чотири дні. Після цього разом із мамою я вивіз їх до Харкова, де маю помешкання. Я й задовго до цього багато разів пропонував рідним переїзд. «Тільки коли дому не стане», – відповідали вони мені в один голос», – розповідає онук Ольги Антонівни.
Бабуся і мама Антона Дерибаса упиралися й цього разу, але будинок зазнав таких руйнувань, що жити в ньому більше неможливо.
«Я їх вивіз до Харкова. Є будинок, я їх у ньому і поселив», – говорить чоловік.
За словами Антона, його мама доглядає за Ольгою Антонівною, яка вже не може самостійно пересуватися. Водночас, попри фізичну слабкість, жінка зберігає ясність розуму.
105 років життя – і знову переїзд
Ольга Антонівна народилася в Павлограді. Згодом разом із чоловіком жила в Сибіру, а основна частина її життя минула в Ізюмі. Там працював і її чоловік – на одному з місцевих підприємств. Жінка пережила російську окупацію міста, але тоді не виїжджала.
Нинішній переїзд до Харкова став для неї вимушеним. Залишити дім, у якому минули роки життя, дуже непросто в такому поважному віці.
«Вона сумує за Ізюмом, за домом, у якому жила», – каже онук.
Антон Дерибас зізнається, що зараз родині непросто. Після пережитого бабуся важко оговтується, а сам він займається облаштуванням рідних на новому місці. Через емоційний стан Ольги Антонівни та її доньки він поки не готовий до докладних розмов про пережите.
«Історія моєї бабусі не така вже й показова. На одній вулиці з нею, зовсім неподалік, люди також залишились без будинку. Вцілів тільки підвал під ним. Влада, волонтери пропонували їм переїзд, але вони категорично відмовилися. Пояснюють, що їм краще дома у підвалі, ніж по чужих кутках поневірятись», – розповідає онук Ольги Антонівни.
Сам же Антон Дерибас переконаний, що не варто чекати, доки обстріл зруйнує житло й забере можливість самостійно вирішувати, куди їхати. Саме це він пояснював своїм рідним, коли наполягав на переїзді.
Тепер Ольга Антонівна перебуває в Харкові. Родина сподівається, що звикнеться з новим місцем. А 18 листопада жінка має відзначити свій 106-й день народження.
Раніше ми писали про 101-річну жительку Балаклії Віру Тимофіївну Шакланову.
Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
