Пернаті вихованці Станіслава Савченка / Фото: Леонід Щибря
Навесні ізюмчанин Станіслав Савченко підібрав поблизу свого дому двох диких каченят. Пенсіонер вигодував осиротілих жовторотиків, а коли ті стали на крило – відпустив на волю. Одна з уже дорослих качок навідувалася до свого рятівника.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів сам Станіслав Савченко.
За словами ізюмчанина, каченят він помітив наприкінці городу. Поблизу немає жодної водойми, тож чоловік спершу подумав, що то чиїсь свійські. Зовні вони нагадували індокаченят. Придивився уважніше і зрозумів, що вони виведені в природі, відбилися від виводку і шукали порятунку.
«У мене саме підросли гусенята, і місце їх утримання вивільнилося. Я помістив туди своїх знайд. Згори накрив решіткою, щоб, бува, шуліки не налетіли. Поставив посеред загону велику ємність з водою, погодував. Від меленої пшениці з бадиллям моркви не відмовилися. Каченята швидко звикли до таких умов утримання і росли, як на дріжджях», – розповідає Станіслав Савченко.
Чоловік відразу вирішив урізноманітнити їхній раціон – їздив на Донець за ряскою і равликами. Каченята на таку турботу відповідали завидним апетитом.
«Я тішився, як підростають мої знайди, вбиваються в пір’я. Відразу вирішив, що відпущу їх на волю, як тільки будуть до цього готові. Одного дня зовсім трохи відсунув решітку, а одна з них і вилетіла. Тоді взяв другу качку і відвіз на Донець, щоб укупі були. Наступного дня навідався до водойми, а вони вдвох у прибережних очеретах вовтузяться. Аж від серця відлягло. Качки ж ручними стали, не хотілося б, щоб люди їх образили», – говорить пенсіонер.
Якогось дня чоловік порався на городі і побачив, як прямісінько над ним кружляє якийсь птах. Зробив не одне коло і сів прямісінько коло нього.
«Прилітала одна з двох моїх качок. Додому навідувалась. Може, і вдвох прилітали, та я не бачив. Аж розчулився», – ділиться емоціями ізюмчанин.
Час від часу пенсіонер навідується до своїх пернатих вихованців. Серед пташиної зграї відразу впізнає своїх і радіє, що вони легко адаптувались до природного середовища.