Останнім часом дерева в місті почали засихати.
Варварське кронування, вистрижені під корінь газони та всохлі молоді деревця — найбільші проблеми у сфері догляду за рослинністю у Харкові. Аби їх вирішити, спеціалісти «Харківзеленбуду» вивчають сучасні підходи кращих європейських озеленювачів.
Парки Харкова мають шанс змінитися. Зараз їм не вистачає біорізноманіття та сучасних підходів до догляду за рослинами. Спеціалісти з арбористики із Фонду Семена Обломея та харківські вчені проводять тренінги для комунальників. Після них кронування та косіння газонів «під нуль» мають лишитися в минулому.
Чому не можна прибирати опале листя?
Останні роки в Харкові активно практикувалося так зване омолодження дерев: з них зрізали майже всі молоді гілочки, що мало б давати нову крону, а насправді часто призводило до загибелі рослини. Ця практика була постійною темою конфліктів між працівниками комунальних підприємств з одного боку та екоактивістами і жителями міста — з іншого. Захисники зелених насаджень навіть зверталися до мера міста Ігоря Терехова з проханням припинити ці практики.
Ситуація має шанс докорінно змінитися. Харківський міський голова, профільна комісія міськради, Харківський антикорупційний центр, Фонд Семена Обломея та «Харківзеленбуд» підписали меморандум про запровадження сучасних підходів догляду за деревами. Почалося навчання працівників «Харківзеленбуду». Тренінги проводять спеціалісти Фонда Семена Обломея. Цей Фонд створили спеціально для того, аби вчити комунальних працівників та всіх бажаючих доглядати за деревами. Його назвали на честь загиблого воїна-добровольця, екоактивіста та студента-лісівника. На першому етапі, кажуть лектори, важливо змінити самі підходи до озеленення.
Від кронування відмовилися в більшості європейських країн. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
«Харків мало чим відрізняється від інших міст України, бо підходи до озеленення в деяких сферах дуже застарілі, наприклад, кронування. Радянські підходи збереглися майже в усіх містах. Це не значить, що працівники цих господарств якісь не такі, ні, люди присвятили все своє життя догляду за рослинами, але в них просто застарілі знання», — розповіла UA-NEWS.in.ua Анна Обломей, керівниця Фонду Семена Обломея.
Від кронування давно відмовилися в більшості європейських країн, замінивши обережною обрізкою, і банального, здавалося б, прибирання листя з газонів. Така проста дія в далекій перспективі може призводити до загибелі дерев.
«Харків — дуже охайне місто, це дивує в таких умовах, усі листочки прибирають з газонів, але це насправді не дуже добре, бо пустий ґрунт ущільнюється, піддається ерозії, це шкодить деревам і травам, на такій землі», — каже Анна.
З нею повністю згоден інший тренер курсів для «Харківзеленбуду», викладач кафедри ботаніки Харківського педуніверситету Юрій Бенгус, та й самі комунальники, але до такого вигляду газонів не звикли самі харків’яни.
«Говорили про те, що багато речей люди не сприймають. Наприклад, люди вимагають прибирати все опале листя — в цивілізованих країнах намагаються залишати листя під деревами в парках і скверах, а прибирають лише на асфальті. У Європі залишають навіть мертві дерева для підтримання біорізноманіття, приводять їх у безпечний стан і огороджують, але спробуйте таке дерево залишити у нас», — розповів учений про свої розмови з комунальниками.
До чого відсутність покрову на ґрунті під деревом може призвести, видно по всохлих молодих деревцях на площі Свободи. Їм не вдалося вижити під палючим сонцем і в повністю висохлій землі без трави та листя.
Менше каштанів, більше ліан
Ще одна практика, яку необхідно змінювати, — монополія певного сорту дерев в місті або в районі. Як приклад Анна Обломей наводить київські каштани — коли дерева почали хворіти, місто залишилось без значної частини зелених насаджень. Така ж історія сталася і з харківськими каштанами кілька років тому, а зараз від хвороб страждають сосни. UA-NEWS.in.ua писав про сосновий ліс на Журавлівці, що загинув ще до того, як там сталася пожежа, а зараз така ж доля може спіткати Соснову гірку. Щоправда, спеціалісти під час виїзного тренінгу виявили там і інші проблеми.
Дерева погано ростуть на ґрунті без трави та листя. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
«Ми проводили практичне заняття на Сосновій гірці, там жахлива ситуація. Там доріжки для пішоходів проклали на корінні дерев, під самими стовбурами. На гірці є проблема з водою, деревам недостатньо води, і в цілому зараз вони хворіють. Ця гірка скоро вся підлягатиме аварійному знесенню. Аби запобігти цьому, треба було розпочати з якісного планування, засаджувати територію кущами, чагарниками, різними породами дерев», — каже спеціалістка.
За правилами арбористики (науки по догляду за зеленими насадженнями), рослини одного виду повинні становити не більше 10% від усіх дерев міста, у такому разі, якщо якийсь один вид спіткає хвороба, місто все одно лишатиметься зеленим.
Останнім часом озеленювачам також доводиться боротися із наслідками зміни клімату. Довге посушливе літо спонукає прикрашати місто іншими рослинами. Анна Обломей радить саджати в містах різноманітні ліани, наприклад, плющ та дикий виноград — вони швидко ростуть, дають багато зелені та дозволяють при мінімумі затрат створювати зелені куточки у містах.
Автор: Олена Павленко
