У місті довелося заново будувати систему опалення.
Наступна зима стане найскладнішою в новітній історії Харкова, адже систему опалення довелося будувати фактично з «нуля». Але в прифронтових містах та селах перезимувати буде ще важче.
У довоєнні часи і в перший рік повномасштабного вторгнення опалювальний сезон у Харкові починався 15 жовтня. Але чим довше тривають бойові дії, тим коротшим стає опалювальний сезон і довшим та дорожчим — період відновлення системи теплопостачання.
По котельній в кожен двір
Минулий опалювальний сезон у Харкові завершився 22 березня не з волі комунальних служб. У ту ніч росіяни завдали найпотужнішого з початку повномасштабного вторгнення удару по ТЕЦ-5, Зміївській ТЕС та всіх трансформаторних підстанціях. Масштаби руйнувань були дійсно катастрофічними, Харків в одну мить залишився без тепла та електрики — на щастя, весна була теплою.
Представники Міненерго оглянули зруйновані об’єкти та зробили висновок: на їхнє відновлення необхідні роки, а то і десятиріччя, адже обладнання для станцій теплової енергетики штучне, виконується під замовлення та коштує мільйони доларів. Значить — треба за літо збудувати нову систему опалення, інакше життя в мільйонному місті з настанням холодів зупиниться.
Про необхідність децентралізувати неповоротку та застарілу, занадто централізовану систему опалення міста говорили задовго до повномасштабного вторгнення, але далі розмов справа не йшла. Під тиском обставин улітку комунальники робили те, на що у звичайній ситуації пішли б роки.
«Ми працюємо практично цілодобово, щоб підготувати місто до опалювального сезону, бо чудово розуміємо, що ця зима буде найважчою серед усіх, які нам доводилося переживати. Не розкриватиму подробиць, але ми робимо все, щоб Харків був з теплом, водою та світлом», — заявив міський голова.
Так виглядає газова когенераційна установка. Фото: Харківська міськрада
Якщо вірити звітам міськради, то опалювальний сезон в Харкові більше не залежить від однієї теплоцентралі чи станції. Тепер у випадку блекаутів у місті працюватимуть когенераційні установки та модульні котельні — загалом їх буде 141, але не до початку опалювального сезону, а до кінця року. На це витратили 2 млрд. грн з міського бюджету, ще стільки ж дала держава, кілька установок подарували іноземні партнери. Їх встановлюють на енергооб’єктах та комунальних підприємствах, щоб безперебійно подавати тепло мешканцям міста у разі відсутності електроенергії.
Минулого тижня на засіданні виконкому заступник директора департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Юрій Чічур звітував: зараз готові 25 когенераційних установок та 31 модульна котельня — тобто, всього 40% від запланованого. Але водночас готують до зими і традиційні системи опалення: ТЕЦ-3, 237 квартальних та локальних котелень, 572 центральних та індивідуальних теплових пунктів — повідомляє комунальне видання «Інфосіті».
Раніше Ігор Терехов повідомляв, що переважна більшість таких установок буде готова до початку опалювального сезону. Минулого року він розпочався 23 жовтня, дата початку нового поки невідома. Зазвичай першими до опалення підключають лікарні, школи та дитсадки, коли середньодобова температура три дні поспіль не перевищує +8 градусів. Похолодання в Харкові тримається відносно недовго, ще 11 жовтня температура била всі історичні рекорди, середньодобова температура на рівні +8 очікується не раніше кінця жовтня.
Що буде у приватному секторі?
Не всі харків’яни залежать від централізованого теплопостачання. У місті є тисячі приватних будинків, які опалюються газом, крім того, чимало жителів обласного центру з початком повномасштабного вторгнення перебралися за місто.
Для успішної зимівлі приватний будинок треба опалювати — газом чи твердим паливом, вугіллям або дровами. Більшість будинків в області підключені до газу. В уряді обіцяють, що проблем з ним не буде.
«Як і минулого опалювального сезону, розраховуємо пройти зиму на газу власного українського видобутку», — заявив голова Кабміну Денис Шмигаль. За його словами, до листопада у сховища закачають 13 млрд куб. м палива — це на півтора мільярди менше, ніж минулого року в цей час. Ціна на газ не зміниться — до 30 квітня 2025 року приватні споживачі платять по 7,96 гривні за кубометр.
Уряд передбачив субсидію на дрова, але не для всіх. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
Дрова можна купити у лісгоспах, вони коштують трохи більше ніж 1000 гривень за кубометр, в середньому у порівнянні з минулим опалювальним сезоном деревина подорожчала на 5-10%. Жителі Харківської області, що проживають в 10-кілометровій зоні від кордону з Росією або зони бойових дій, можуть отримати субсидію на тверде паливо, зокрема, дрова. Максимальна сума допомоги — 21 тисяча гривень на рік, але даватимуть гроші лише тим, хто до 25 вересня звернувся із заявкою до місцевих органів влади. На допомогу мають право тільки ті люди, що мають для опалення будинків твердопаливні котли і більше ніяких альтернатив. Таких будинків через російську агресію стає усе більше.
Опалювальний сезон почнеться не для всіх
Найважчою буде зима в деокупованих та прифронтових громадах. Під час бойових дій та окупації 2022-го року в Ізюмі зазнала пошкоджень кожна із 250 багатоповерхівок. Але за два роки половину з них вдалося полагодити та підключити до опалення. Цю зиму з теплом будуть 129 будинків.
«Не буде опалення у сильно зруйнованих будинках, де на 100 квартир люди живуть в одній чи двох — там вони опалюють електрикою», — повідомив UA-NEWS.in.ua міський голова Валерій Марченко.
У Куп’янську та районі ситуація ще гірша — місто перебуває під постійними обстрілами. На лівому березі росіяни б’ють по газорозподільним мережам, а у спеціалістів немає можливості їх лагодити через загрозу життю. Без газу зараз лишаються 46 населених пунктів, зокрема велике селище Ківшарівка та село Курилівка, крім того, 20 сіл району не мають навіть електропостачання, тобто, перезимувати там місцеві жителі зможуть лише за рахунок дров. Що стосується самого Куп’янська, то найважча ситуація — на лівому березі, в районі Заоскілля. Там немає води, електрики та газу. На правому березі до опалювального сезону готуються, котельні працюватимуть лише на медзаклади, але комунальники намагаються хоча б закрити вибиті вікна та двері.
«Відновити ці послуги на даний час неможливо. Якщо ми кажемо про консервацію пошкодженого майна, то комунальні підприємства практично цілодобово працюють, зашиваючи кожного дня по 300-400 віконних отворів та балконних блоків», — розповів голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.
В обласній адміністрації закликають куп’янців евакуюватися, поки є така можливість. За даними ХОВА, у Харкові для них додатково підготували 6000 місць у гуртожитках.
Автор: Олена Павленко
