До Харкова повернулася половина дітей шкільного віку.
Лозунг Міністерства освіти і науки про повернення дітей до офлайн-навчання може закінчитися серйозними проблемами для освіти прифронтової Харківщини. Якщо наказ реалізують, в області можуть закрити половину шкіл, ми втратимо половину учнів та стільки ж учителів.
Пів мільйона дітей навчаються в Україні дистанційно, із цим потрібно щось робити. Так вирішили у МОН і влітку, під час канікул, почали думати, як повернути за парти 300 000 дітей. Здавалося б, здорова ініціатива щодо ліквідації «дистанційки» обернулася на появу наказу-невидимки №850. Так його назвали українські журналісти, адже у Міністерстві не поспішали виносити у паблік його обговорення, а навпаки утаємничували будь-яку інформацію. Більше за те, наказ «Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» уже був готовий, як його відкликали на доопрацювання, почувши перший хейт.
Адже як виявилось, цей документ не про те, щоб шкільна освіта поверталась із дистанційного формату до очного. Він має на меті перекроїти шкільну мережу, скоротити її та порізати фінансування (здавалось би, нічого поганого, адже в Україні зменшується народжуваність, частина дітей виїхала з України назавжди, а в бюджеті великі прогалини) . Найбільше це стосується прифронтових регіонів, де більшість учнів мають статус ВПО. Відтак під найбільшим ударом можуть опинитися школярі та учителі Харкова та області. Що пропонує МОН.
1. Діти мають навчатися за місцем перебування
Це абсолютно дискримінаційна вимога для усіх школярів Харкова та області, які виїхали через небезпеку до інших районів або областей. Приміром, дитина із харківського ліцею тимчасово проживає у Полтавській області, має статус ВПО, навчається онлайн. З 1 вересня 2025 року МОН пропонує вчитися їй у Полтаві, батьки мають забрати документи з харківського ліцею. Залишитися у своїй на «дистанційці» можна тільки за умови, якщо у місцевій школі немає місць.
«Що значить забрати документи зі своєї школи? Чому хтось буде вирішувати, де вчитися моїй дитині? Нас влаштовує наш ліцей, наші учителі, програма і профілізація. Ми плануємо закінчувати свій ліцей. Хочете позбавити нас статусу ВПО? Так і скажіть. Проте ми не проміняємо його на освіту дитини. Як тільки безпекова ситуація дозволить, ми повернемося до нашого Харкова. Вдячні Полтаві за всі два роки, проте не плануємо тут залишатись. Нас тримає місто», — розповіла UA-NEWS.in.ua мати 7-класниці харківського ліцею Марина.
Ще цікавіше виходить з дітьми, які мігрували через повномасштабне вторгнення в межах Харківщини. Учень із Салтівки, припустімо, тимчасово оселився на півдні Харкова, має статус ВПО. То чому і куди він має переводитись? У наказі МОН на це відповіді немає.
У батьківських чатах, попри літні канікули, точаться жваві дискусії. Батьки-харків’яни обурені планами у Києві, адже це порушення прав дітей на навчання, вибору форми та місця навчання, гарантовані Конституцією України. Не підтримують скорочення «дистанційки» у такому вигляді і вчителі. Адже, за підрахунками Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, область може втратити близько 100 000 дітей.
«Задекларовані дуже амбітні плани, які мені імпонують, але можуть виявитися шкідливими. Адже якесь нерозуміння реалій прифронтових регіонів: Харківщини, Донбасу, Сумщини, Чернігівщини, Запоріжжя… Під виглядом змін школи можуть втратити деюре і дефакто від третини до половини дітей. Чому ми так вважаємо? У нашого ліцею є певна специфіка: поглиблене вивчення іноземних мов, математики, програми «Інтелект», технологія «Росток». Рівень і можливості деяких шкіл в інших областях, де зараз вимушено проживають наші діти, дещо інший», — повідомила директорка Харківського ліцею №11 імені Данила Дідіка Світлана Проценко.
Діти невеликих шкіл на Харківщині, які вимушено опинилися у Харкові, проте мріють повернутися до власних класів, розпочали флешмоб: у мережі Фейсбук вони з батьками публікують світлини із закликами не закривати їхні школи.
Хлопчина хоче вчитися у своїй Дергачівській школі, а не деінде. Фото: Фейсбук.
2. Створення «дистанційних класів»
Такі класи можуть можуть створюватися і працювати у повністю дистанційних школах та у школах, які працюють очно або змішано. Звісно, це про Харківську область та Харків зокрема (за винятком метрошколи та єдиної підземної школи). Проте у таких класах не може бути менше 20 учнів. та більше 30-ти. На даний час діє норма п`ять дітей.
Якщо МОН затвердить наказ або якусь його версію, то у селах потрібно буде закрити усі класи, де нараховується 19 учнів або залишити тільки один клас, якщо дітей усього 30, а не 40. Усіх інших, на думку Міністерства, треба переводити до іншої дистанційної школи. Чому? Бо «мала кількість дітей у дистанційних класах впливає на відсутність групової динаміки та групових занять загалом», пояснюють цілком серйозно урядовці у наказі №850.
За скороченням дітей неминуче скорочення учителів. Якщо наказ приймуть, то на Харківщині без роботи можуть залишитися близько 4000 педагогів середньої освіти. Директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко не коментує документ, якого немає, проте каже, що у випадку його затвердження буде «надскладно».
«Це буде дуже серйозний соціальний удар по вчительству», — сказала UA-NEWS.in.ua Ольга Деменко.
За її інформацією, на початку літа у Харкові перебували приблизно половина учнів. Шкільна мережа 2024/2025 років у місті скоротиться «природнім» шляхом, адже народжуваність у 2015-2016 роках була меншою, ніж 10 років до того, тому і першачків набагато менше, ніж 11-класників. За інформацією мерії, до шкіл цьогоріч підуть трохи більше 100 000 учнів. Їхнє місце проживання приблизно таке: 50% учнів зараз у Харкові, 30% дітей за кордоном і 20% — в інших регіонах України.
Директорка ліцею №11 Світлана Проценко говорить, що ми не можемо втрачати учителів. Педагоги і зараз йдуть до шкіл не «заробляти», а у випадку скорочень вони знайдуть більш високооплачувану роботу і більше ніколи не повернуться в освіту.
«Що буде у Харкові після війни? Як говорить мій приятель, складається враження, що наказ писали не українці», — зауважує Проценко.
У МОН начебто придумали, як заохотити педагогів на випадок скорочень: планують створити кадровий резерв. Щоб потрапити до нього, вчитель має заповнити заяву, засвідчену електронним підписом, та завантажити документи про освіту. Якщо педагога зараховують до кадрового резерву, він отримуватиме середню зарплату та повинен буде пройти спеціальне навчання.
Наказ №850 викликав обурення через порушення прав шкіл на самоврядування та прав ВПО на індивідуальну освітню траєкторію. На сайті Кабінету міністрів з’явилася петиція із вимогою скасувати наказ, за чотири дні вона набрала понад 27 000 підписів. Документ відправили на доопрацювання.
Окремо — діти на ТОТ
Для дітей у кількох областях України, частини яких тимчасово окуповані, мають вводити нові формати навчання (це індивідуальне навчання, або педагогічний патронаж). Це означає, що учителі з окупованих сіл Харківщини мають підлаштовувати графік дистанційного навчання під можливості та потреби учня. Проте як функціонуватимуть класи та школа, якщо всі діти цієї школи на «індивідуалці»? Їх, за наказом, потрібно закривати.
Чи не настав час «копняка» для Харкова та області?
Поява міністерського наказу чи його адаптованої версії мала би зрушити питання безпеки для школярів на Харківщині. Поки що у Харкові безпечно можуть навчатися трохи більше 3% школярів від загальної кількості учнів.
За понад 2,5 роки війни у місті відкрилася тільки одна підземна школа (у ній у дві зміни навчаються 900 учнів). Аналогічні Харківський міський голова Ігор Терехов обіцяє у кожному районі міста, проте це — мізер. Термінів появи цих шкіл теж не називають. Одна-єдина школа у Слобідському районі міста може проводити змішане навчання завдяки обладнаному укриттю (це ще близько 500 учнів). Ще понад 2000 дітей навчаються у класах єдиної в Україні метрошколи. Це переважно діти молодшої школи. Із 2 вересня кількість класів збільшиться.
На Харківщині за час повномасштабної війни не відкрили жодної підземної школи. У Люботині побудували безпечний освітній простір на 400 людей, у Коротичі (Пісочинська громада) от-от мають відкрити перше підземне укриття на 500 людей. Протирадіаційні укриття зводять у школах кількох громад.
Проте діти і їхні батьки тримаються міста та області без документа за №850.
Автор: Юлія Агєєва
