У наші дні без кухонної техніки, яка зазвичай працює від стаціонарної мережі, обійтися не може ніхто. Ці електроприлади, зручні, функціональні та надійні, необхідні як кваліфікованим кухарям кафе та ресторанів, так і звичайним домогосподаркам.
Кожен із таких звичних для нинішнього покоління пристроїв свого часу став корисним винаходом. Цей текст розповість про те, як та ким була придумана як електрична м’ясорубка для професійної й домашньої кухні.
Ознайомившись з пропонованою статтею, ви здійсните маленький екскурс у минуле. Ця віртуальна подорож поможе вам дізнатися про історію м’ясорубки від її найпершого взірця до сучасних, потужних та ергономічних моделей.
Як раніше робили фарш?
Якщо ви гадаєте, що до винайдення пристрою для перемолу шматків м’яса ніхто з кулінарів не використовував фаршу як такого, то помиляєтесь.
Західноєвропейські гурмани ласували котлетами вже в епоху Середніх віків. А українські куховарки готували голубці понад двісті років тому.
Тієї далекої пори м’ясо не мололи, а подрібнювали за допомогою спеціального пристосування. Це був особливий ніж форми півмісяця з двома ручками, розташованими обабіч вигнутого леза.
М’ясна маса, отримана за допомогою такого подрібнювача, виходила неоднорідна. Зрозуміло: адже дана технологія була, відверто кажучи, примітивною та кустарною. Фарш виходив радше рубленим, аніж меленим.
Перші ручні м’ясорубки та їх функціонал
Винахідником м’ясорубки, яка приводилася в дію ручним способом став німець Карл Дрез. Ім’я цього науковця, що мав титул барона, ввійшло в історію як розробника самоката, велосипеда та друкарської машинки.
Карл Фрідріх Християн Людвіг барон Дрез фон Зауербронн – так звучить повне ім’я й прізвище даної видатної особи – став конструктором першого механічного подрібнювача м’яса. Представив свій винахід широкому загалу цей вчений приблизно в середині позаминулого століття.
Спочатку така м’ясорубка, досить примітивна, поширення не набула. Трохи вдосконалити її вдалося австрійському раціоналізатору Петеру Міттерхофену. Він модернізував простий механізм із подрібнення шматків м’яса способом їх перемелювання суто з практичною метою: щоб полегшити куховарську працю власної дружини.
До ринку східної Європи ручні м’ясорубки дісталися аж наприкінці ХІХ століття. На той час заводи німецькі, швецькі та американські вже випускали ці пристрої в промислових масштабах.
Виготовлення м’ясорубок на території Російської імперії, частиною якої тоді була східна Україна, розпочалося лише в 1926 році. Виробляли їх ливарники уральського регіону.
Історія появи електром’ясорубки
У той час, коли на Росії тільки налагодили випуск ручних м’ясорубок, електричний варіант такого пристосування вже винайшли.
Перші моделі м’ясорубок, що приводилися в рух електродвигуном, з’явилися в Західній Європі на початку ХХ століття. Вони були важкими та громіздкими агрегатами: для домашніх кухонь їх застосовувати було неможливо.
Але за принципом роботи пращури сучасних м’ясорубок від останніх практично не відрізнялися.
Їх редуктор приводився в рух електричним двигуном. Потім цей мотор передавав крутний момент на шнек. А шнек спрямовував подрібнене м’ясо до ріжучого елемента.
Після перемелювання даним ріжучим елементом м’ясо під тиском, порційно продавлювалося через решітку.
Виглядати схоже на сучасну, електром’ясорубка стала десь у 40-х роках минулого століття.
Зараз виробники випускають м’ясорубки, мотор яких захищений електронною системою. Вони можуть підтримувати від одного до чотирьох режимів роботи.
