Глобальні концепції розвитку міста конкурують із проєктами освоєння коштів.
Муніципалітет та незалежні експерти працюють над проєктами повоєнного розвитку Харкова. У мерії роблять ставку на будівництво офісної нерухомості, зон відпочинку та торгівельних центрів. Архітектори пропонують спершу дослідити — для кого існуватиме Харків після війни.
Під час інвестфоруму «Рестарт Харків» міський голова Ігор Терехов представив кілька проєктів розвитку міста, які, з його точки зору, будуть привабливими для інвесторів. Харківські архітектори невдовзі готуються представити своє бачення розвитку міста під час архітектурно-будівельного форуму. Підхід до розробки потенційно привабливих проєктів у муніципалітету та незалежних експертів дуже відрізняється.
Науковий квартал, вокзал під ТРЦ та променад
Усі пропозиції, представлені Ігорем Тереховим, так чи інакше стосуються інвестицій в будівництво. Це — кілька проєктів розбудови та перебудови важливих транспортних вузлів та житлових кварталів. Два з них стосуються вокзалів.
Розробники презентації пропонують опустити під землю вокзал «Левада» і з’єднати його на одному рівні зі станцією метро «Проспект Гагаріна». А нагорі збудувати великий торговельно-розважальний центр з магазинами, кафе, галереями та бутіками, а також відкритим амфітеатром. Коштуватиме це приблизно 88 млн доларів.
Так має виглядати вокзал «Левада». Скрин презентації Харківської міськради
Схожий план реконструкції пропонують муніципальні урбаністи і для Центрального залізничного вокзалу. За планом розробників проєкту, торгівельний центр буде розташований не в одному з вокзалом приміщенні, як у випадку з «Левадою», а поруч. Там же буде і підземний паркінг, куди приберуть привокзальну автостоянку. На Привокзальний площі, за задумом архітекторів, буде пішохідна та велосипедна зони, а також зелені алеї вздовж них.
Масштабна реконструкція також планується для району ринка «Барабашово». Тут пропонують створити «Науковий квартал»: поєднання наукових парків та нових житлових кварталів. Сам ринок також пропонують залишити, але в дуже урізаному вигляді.
Скрин презентації Харківської міськради
Крім цього нового житлового мікрорайону, у муніципалітеті пропонують будувати ще два. Один — Oleksiivka City, який знаходитиметься аж за Окружною дорогою. Там пропонують створити 16 житлових кварталів, три дитсадки, школу, стадіон, офісні й торговельні приміщення, громадські простори і набережну біля Лозовеньківського водосховища.
Ще один проєкт — «Смарт Сіті». Реалізувати його пропонується на базі нових житлових кварталів там же на Олексіївці, біля «Епіцентру». Харків’янам обіцяють створити технологічний рай, де будуть будинки з домофонами, які скануватимуть обличчя власників квартир, бомбосховищами та паркінгами, що відчинятимуться дистанційно, зупинками, які роздаватимуть інтернет, енергоефективним освітленням вулиць.
Нова Лопанська набережна. Скрин презентації Харківської міськради
Не забули і про розваги. У муніципалітеті пропонують реконструювати 400 метрів Лопанської набережної між Полтавським шляхом та Купецьким мостом та перетворити це місце в ще один центр розваг. «Це нове місце для проведення фестивалів вуличної їжі, мистецьких конкурсів та театральних вистав», — обіцяють розробники. Єдиний проєкт, запропонований міською владою, що не стосується великих витрат на будівництво, — муніципальне таксі, що передбачає закупівлю 500 електромобілів та облаштування 54 зарядних станцій для них.
Архітектори в пошуках сенсів
Архітектурна спільнота підійшла до задачі відновлення Харкова геть з іншого боку. Вони пропонують спочатку відповісти на питання, хто буде жити в Харкові після війни, чим ці люди будуть займатися і які в них будуть потреби, а вже потім планувати відповідно до цих потреб торгівельні центри, житлові квартали та транспортні артерії. Про це архітектори говоритимуть на «Батлі за Харків» під час архітектурно-будівельного форуму, що відбудеться в Києві 5 і 6 жовтня.
Більшість його учасників знайомі з пропозиціями муніципалітету та мають власні зауваження. Головне з них полягає в тому, що усі пропозиції муніципалітету не мають єдиного плану розвитку міста.
«Має бути якийсь глобальний сенс існування Харкова. Ми плануємо відбудову не заради відбудови, не для того, щоб просто щось збудувати. Харків на сьогодні має винайти новий сенс свого існування,ідею, яка об’єднає людей. Має виникнути якийсь продукт, з яким Харків у подальшому буде конкурувати. І всі наші подальші дії в розвитку міста мають спиратися саме на це», — розповів UA-NEWS.in.ua архітектор-реставратор Віктор Дворніков.
Минулого року Дворніков створив «Платформу урбаністичного розвитку», об’єднання архітекторів, урбаністів, спеціалістів з транспортної сфери та IT, які разом працюють над концепцією повоєнного відновлення міста.
«Мають з’явитися креативні кластери, наукові кластери. Матеріальними активами ми не зможемо конкурувати через ракетну небезпеку. У пропозиціях муніципалітету я бачу просто піар-проект, я не бачу там глобального сенсу. Це старі підходи до розвитку міста, інвестиційні проекти мирного часу. Зараз банальне освоєння коштів на будівництві не спричинить розвиток міста», — вважає архітектор.
З ним погоджується інший учасник майбутнього «Батлу за Харків», архітектор Олександр Маймескул, учасник спільноти «Відкритий інститут Харкова», що працює над концепцією розвитку міста.
Учасники «Платформи урбаністичного розвитку» обговорюють плани. Фото: Kharkiv Loadstone
«Муніципалітет запропонував рандомні проєкти, в умовах війни більшість із них неможливо реалізувати за законом, за постановами Кабміну. Після війни те, як прописано їхню інвестиційну привабливість та економічну доцільність, викликатиме велику кількість питань. Таке відчуття, що ми продовжуємо рухатися в руслі інвестиційних проєктів. Реконструкція Лопаньської набережної — це ще один зоопарк. Купа грошей, і незрозуміло, який від неї буде реальний ефект. Такі проєкти можна було обговорювати в довоєнному минулому, коли в нас було інше життя», — каже архітектор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як рятувати Харків від занепаду? Три передумови економічного розвитку міста
«Відкритий інститут Харкова», як і «Платформа урбаністичного розвитку», не пропонує жодних конкретих проєктів повоєнної розбудови, бо, на думку експертів, пропонувати їх зараз — зарано. Необхідно провести детальні дослідження соціуму та можливостей. Такої ж думки дотримується засновник «Харківської школи архітектури» Олег Дроздов.
«Ми нічого не знаємо про нас. Ви не уявляєте, яке середньоєвропейське місто статистичне. Усе пораховане, включно з кошенятами і собачками, щоби була можливість планувати. У нас майже вся більш-менш чесна статистика формується тільки в рамках виборчої кампанії, щоб зробити добрий маркетинг», — заявив архітектор в інтерв’ю «Економічній правді».
Деякі урбаністичні дослідження зробила і група Нормана Фостера, у яку увійшли в тому числі і харківські архітектори. На їх основі визначили напрямки відновлення, які наприкінці минулого року онлайново презентував британський архітектор: спадщина, ріки, промисловість, житло, науковий квартал. У програмі, яку запропонував Ігор Терехов, є деякі відсилки до цих концепцій, наприклад, план будівництва Наукового кварталу. Втім, неможливо зараз з’ясувати, наскільки він відповідає плану команди Фостера, бо урбаністичні дослідження робочої групи припинилися ще у лютому цього року. Зараз план Фостера на паузі.
Олена Павленко
