14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів входить до складу новостворених Сил безпілотних систем.
Новини про пожежі у глибині Росії стали добрим додатком до ранкової кави для мільйонів українців. Часто залишається за кадром інформація про те, хто палить нафту, газ, аеродроми, стратегічну авіацію, склади боєприпасів у будь-якому російському “мухосранську”.
Підрозділ для комплексних стратегічних уражень дронами «народився» під час повномасштабної війни з класичних Сил спецоперацій і став першим у світі окремим підрозділом, який має досвід роботи з усіма літаючими БпЛА. Етап «дрони іноземного виробництва» у них стрімко змінився на «збирання власних БпЛА на колінці», і врешті батальйон глибинного ураження став 14-м окремим полком безпілотних авіаційних комплексів. Він працює з дронами дальнього радіусу ураження, бере участь у 30-40% таких операцій ЗСУ.
Це дуже прокачаний підрозділ, що входить до складу новостворених Сил безпілотних систем. Сюди не можна мобілізуватися через ТЦК. Натомість працює система жорсткого рекрутингу — не гірше, ніж у великій успішній приватній компанії.
Керівник рекрутингової служби 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів Юрій «Avis» розказав UA-NEWS.in.ua, як можна долучитися до підрозділу, кому з випускників харківських вишів це найбільше підійде і чому не завжди мотивація пріоритетніша над спеціалізацією.
— 14-й полк безпілотних авіаційних комплексів протягом тривалого часу залишався немедійним, мало впізнаваним. Зрозуміло, що це пов’язано зі специфікою. Ваш підрозділ — це «довгі руки» України, які вражають цілі глибоко в тилу РФ. Юрію, розкажіть, будь ласка, докладно, щоб люди розуміли, про що йдеться.
— Давайте я поясню ширше. Ми наразі працюємо з усіми видами безпілотних систем. У нас інколи бувають задачі, для яких використовують ті ж самі «Мавіки» чи FPV-дрони, але це такі поодинокі випадки, дуже ситуативні. Якщо користуватись вашою метафорою, то наша ключова наша спеціалізація – це «довгі» руки і «середні» руки. Бо «середні» руки також мають дуже велике значення. Це, наприклад, знищення ворожих систем ППО десь в тилу на глибині 100-200 кілометрів.
— Тобто це від 100 до 1500 кілометрів?
— Це не прямо діапазон, а за військовою термінологію це глибина оперативна і стратегічна. Ми працюємо на оцих глибинах: є засоби на 100-200 кілометрів і засоби на тисячу плюс кілометрів. В теорії, звісно, те, що летить на тисячу плюс, воно може приземлитись і через 500 кілометрів. Але головна особливість — саме в технічних можливостях і потенціалах. Це те, що ми можемо вражати цілі дуже глибоко. Тому ми і кажемо про ці тисячу-дві тисячі кілометрів.
— Кілометраж рахується від українського кордону?
— Ні, від точки пуску. Це технічний параметр БпЛА, наскільки він може летіти.
— Що стосується рекрутингу у 14-му полку. З огляду на ваші особливі задачі рекрутингом ви займаєтесь теж по-особливому. У Харкові ми отримуємо багато СМС-повідомлень від різних бригад: механізованих, штурмових і тих, що спеціалізуються на БпЛА. Проте від 14-го полку розсилки ніколи не було. Ви не працюєте за стандартими схемами? Ваш рекрутинг – більш адресний чи то орієнтовний?
— Ця СМС-розсилка — спільна рекрутингова ініціатива «Лінії дронів», куди входять підрозділи К-2, «Птахи Мадяра», «Фенікс», «Ахіллес» і «Рарог». Це підрозділи безпілотних систем, які працюють в Сухопутних військах. Трохи поясню різницю між нашими підрозділами. Основна функція таких безпілотних підрозділів — забезпечення, збереження життя на лінії фронту, тобто забезпечення або наших оборонних операцій, або наступальних, але на глибині 20-30-50 кілометрів. Вони працюють саме для того, щоб допомагати утримувати лінію фронту або рухати її вперед. У нас призначення трохи інше, тому у нас інші безпілотні апарати, які ми використовуємо. Ті БПЛА, які ми використовуємо, для тих підрозділів не потрібні. І це, відповідно, дуже сильно впливає на організацію роботи, на рекрутинг, на те, яких людей ми долучаємо, як ми їх відбираємо. Бо для нас цивільна кваліфікація рекрутів у інженерно-технічні підрозділи, дуже-дуже критично важливо.
Теж саме стосується і посади оператора БПЛА. Я буквально сьогодні дивився аналітику: у нас 23% всіх відгуків — це люди, які кажуть, що вони оператори БпЛА. Хто відгукується? Здебільшого люди, які хочуть бути оператором БпЛА. У нас, щоб стати Оператором БпЛА, треба пройти довгий шлях навчання та тренувань. Якщо людина до нас відгукується на цю посаду, ми одразу кажемо: дивіться, ми вас можемо прийняти на якусь посаду простіше, наприклад військовослужбовець бойового підрозділу і ви будете спочатку виконувати дуже базові функції чи то зв’язківця, чи то інженера, облаштовувати бойові позиції, чи то виконувати функцію охорони і паралельно вчитися працювати саме з нашими безпілотними системами. Якщо у вас є бажання, є мотивація, є хист до цього, командири побачать результат, тоді через якийсь час вам довірять реальне керування безпілотним апаратом.
— У вас місія зовсім інша — не вбити одного умовного російського військового…
— Саме так. Тому у нас більш високі вимоги до кандидатів і до їхньої кваліфікації. Тому до нас потрапити складніше. Наприклад, у нас наразі відкрита вакансія Оператор БпЛА, але ми на неї розглядаємо тільки військовослужбовців, які мають досвід і на дуже конкретних літальних апаратах. Для нас такі рекрути у певному сенсі початківці.
У підрозділ забезпечення ми беремо тільки людей, які є крутими спеціалістами у цивільному житті. Наприклад, рекрут має освіту, пройшов довгий шлях інженерної роботи і зараз працює в інженерному машинобудуванні чи з 3D-принтерами, чи з електронікою, займається програмуванням. Такі люди нам потрібні. Якщо підсумувати, нам потрібні дуже круті специ, які прямо зараз можуть прийти і щось додати до продуктивності наших підрозділів, щось привнести: своє бачення, свої знання, свої навички. Прийти і посилити нас. На ці посади ми не беремо під навчання. Наприклад, у нас є досить специфічна вакансія Радіоінженер або RF-Інженер. Навіть для цивільного життя — я 25 років займаюся рекрутингом, і якби до мене звернулася якась компанія з проханням знайти такого спеціаліста, то це була б ще та задачка. Зараз ми надаємо командиру на розгляд кандидатів, він їх відхиляє. Тому ми дуже-дуже ретельно перебираємо, щоб дійсно знайти кращих, які прийдуть і з першого дня зможуть працювати.
Що стосується СМС-розсилок. Коли я починав розбудовувати рекрутинг у нашому полку, ми також дійшли до СМС-розсилок чи розсилок через Viber, але ми їх використовували трохи для іншого. Ми їх використовували для кандидатів які вже зацікавились нашим оголошенням про вакансію, але поки що не заповнили нашу базову Анкету. І в нашому випадку цей канал комунікації виявився неефективним, тому ми від них відмовились.
— Харків завжди був і, сподіваємось, буде студентським містом і, зокрема, технічного спрямування, бо в нас багато технічних вишів. Де можуть бути «ваші» люди? Беремо умовного студента або випускника цих вишів. Що ви можете їм запропонувати і що вони можуть привнести у 14-й полк?
— Запропонувати таким людям є що. Якщо ми говоримо про людей у віці 21-25 років. У нас є прошарок відгуків, ну я маю на увазі не студентів, а саме молодих людей, для яких служба у Збройних силах — це дуже крутий кар’єрний старт. Людина приходить, не маючи ніякого досвіду, отримує дуже високу заробітну плату, приходить на дуже серйозну навчальну базу, його тут постійно навчають, починаючи з БЗВП, у навчальному центр і далі, бо у нас навчання – це процес безперервний. Воно йде як загальновійськове: підготовка стрілецька, медична, тактична, і так само фахова підготовка в залежності від тієї посади, на яку він прийшов. Для молодих людей це дійсно дуже потужний початок професійної кар’єри. Після завершення служби вони в цивільне життя вийдуть з професією, вже маючи цінні особистісні якості та софт-скіли, навички роботи в команді, лідерства та інші. Соціальне забезпечення у нас достойне: речове, харчове, грошові виплати, пільги.
З іншого боку, що ми можемо взяти від них? Технічна освіта — це хороша база, але таку людину ми ставимо в потік постійного навчання. Вже в процесі навчання у нас такий військовослужбовець може швидко опанувати технічну посаду, на якій будуть задіяні його знання, отримані у виші.
Для прикладу ще додам, що нещодавно у нас був проєкт з КПІ. На базі КПІ є Інститут післядипломної освіти, де є miltech-напрям — військові технології. І там був курс «Інженерія безпілотних систем», розрахований на дорослих людей, які вирішили підвищити свою кваліфікацію в цьому напрямку, які думають, що треба йти саме в виробництво, треба йти в військові технології, треба йти на оборонні підприємства. Після завершення цього курсу ми домовились з керівником цього напряму, організувати онлайн-зустріч для випускників цього курсу. Крім мене, там були ще підрозділи СБУ, які також спеціалізуються на БпЛА, 59-та бригада (як і ми з СБС), також були представники з К-2. Усі про себе розказували і пропонували інженерам долучатися. Оцей варіант комунікації ми розглядаємо як можливий. Вони вже обрали, грубо кажучи, свій шлях на цій війні — підприємства, що працюють на військо.
Я це вітаю. Це була моя спроба саме серед них знайти тих, для кого цікаво не просто займатися виробництвом, а бути близьким до того, де твої вироби, твої розробки застосовуються прямо завтра. От ти щось там придумав, впровадив, і воно спрацювало. І ти це можеш побачити. За цим майбутнє: Україна у найближчі 20-30 років буде державою з воєнізованою економікою, це точно. Єдина гарантія нашої безпеки в майбутньому — це потужні Збройні сили. І на це буде працювати економіка, працювати суспільство. В плані переходу на військові рейки наша економіка та промисловість пройшли великий шлях. Для прикладу, наше озброєння на 80% — українського виробництва. Хоча ще кілька років тому, коли тільки починав зароджуватись підрозділ, усе було іноземного походження. Але наразі переважно використовується наше, українське. І не тільки тому, що воно дешевше. А ще й тому, що воно ефективніше. Саме через те, що у нас дуже коротка відстань між виробництвом і використанням: сьогодні ці дрони запустили, побачили, що там спрацювало, не спрацювало. Звернулись в R&D-департамент, кажуть: дивіться, ось цей блок не працює. Інженери придумали нове рішення, протестували через тиждень-місяць. В сучасній війні швидкість впровадження нових технологій дає ключову перевагу.
Технологічність – це одна з наших ключових особливостей нашого підрозділу і тому в рекрутингу ми на це спираємось. Це те, що ми пропонуємо нашим кандидатам. Я на початку розбудови рекрутингового підрозділу в полку сформував нашу EVP (Employer Value Proposition). Вона складається з чотирьох компонентів. Ми дуже технологічний підрозділ, і у нас дуже короткі технологічні цикли. Розвиток йде в безперервному режимі і різницю можна побачити від місяця до місяця. Це якраз те, що цікаво інженерним фахівцям.
Ми даємо можливість обирати. Усі люди, які до нас долучаються, — це добровольці. Ми ніякого розподілу від ТЦК не отримуємо. Всі люди вмотивовані, свідомо обрали, пройшли дуже ретельний шлях відбору. Рекрутери проводять дві співбесіди, перевіряємо через YouControl, проводимо психологічне тестування. Тільки після цього співбесіду проводить безпосередньо командир і за ним остаточне рішення. Далі, якщо треба, проводиться OSINT- перевірка, поліграф- перевірка. Як бачите фільтрів багато з чітким фокусом саме на ефективність та надійність. Я будував це, як у комерційній сфері. Тобто найкращі практики з комерційної сфери я переніс на військову. Я не буду казати, що ми елітний підрозділ — ну це якось дуже пафосно звучить. Ми не використовуємо таку термінологію в комунікації з рекрутом. Але по суті, так, до нас потрапили дуже-дуже непросто. Ми дуже ретельно відбираємо і нам є що запропонувати.
У нас командування дуже сучасне в плані розуміння війни і розуміння того, як має працювати армія. У нас немає ось цієї радянської «армійщини», пострадянського спадку, тому що ми дуже новітній підрозділ. І це дуже сильно відображається на нашому військовому менеджменті. І це ще одна наша перевага, яка нас відрізняє від інших підрозділів.
Наше навчання безперервне, тому що ми постійно розвиваємось, постійно розвиваються наші способи ураження, наші способи роботи, виконання бойових задач. Це стосується усіх наших військовослужбовців. Навчання – це основа безпеки під час виконання бойових задач та нашої ефективності.
— Розкажіть, будь ласка, які у полку є цивільні і військові посади? Кого ви шукаєте на даному етапі війни?
— Якраз нещодавно порахував. Ми всі вакансії ділимо на три блоки. Посади в бойових підрозділах, підрозділах забезпечення та інженерно-технічних підрозділах. І якщо брати всі-всі-всі вакансії, які у нас були за весь цей час, то маємо такий розподіл: 13 вакансій – у бойових підрозділах, 13 вакансій – ті, які умовно починаються зі слова інженер або технік, це інженерно-технічні підрозділи, це там, де треба дуже висока кваліфікація, і 50 вакансій підрозділу забезпечення. Несуча конструкція будь-якого підрозділу Збройних Сил – це підрозділи забезпечення. Там вакансій дуже багато, і кожна з них потребує дуже високої цивільної кваліфікації. Для загального розуміння: ми намагаємось людям доносити просту ідею, що служба у Збройних Силах — це в першу чергу робота, така сама робота, як будь-які інші організації. На сьогоднішній день Збройні Сили — це найбільший роботодавець в Україні із високою зарплатою та соціальним пакетом, який мало хто може запропонувати (медичне забезпечення, нульова ставка по іпотеці, пільги для вступу у виш, безкоштовне протезування зубів, санаторне лікування, навіть дрова на зиму). І це просто така ще одна робота. Так, вона дуже важка, це не 5 днів на тиждень, а принаймні 6 днів на тиждень, інколи ненормовано, інколи дуже ризиковано, тому що доводиться виконувати бойові задачі.
Є людина, яка цілеспрямовано хоче йти в бойовий підрозділ. Є людина, хоче бути бухгалтером — і у нас є посада для бухгалтера. Нам потрібні бухгалтери, кваліфіковані з певними навичками. Нам потрібні кухарі, спеціалістам із закупівель, спеціалісти з автомеханіки, автоелектрики, автослюсарі. Загалом якщо на нашому сайті прикрити розділ “бойові посади” і подивитися на решту, складеться враження, що це якась науково-виробнича корпорація. Якийсь бізнес, в якому є R&D-департамент, який займається розробками та винаходами. Тобто дуже багато посад, які починаються словом “інженер”. І є підрозділи, які забезпечують, щоб уся ця “машина” їхала. По суті так: 50 вакансій дуже чітко показують, хто взагалі у Збройних Силах головний. Бо в новинах, у зведеннях Генштабу ми бачимо верхівку – бойову роботу. Так, безумовно, це те, заради чого ми всі тут. Це найважливіше. Але щоб отам все було ефективно, потрібно дуже добре налагоджене забезпечення. Війну виграє логістика, і це правда.
— Чи є у вас що запропонувати жінкам? Уявній інженерці і жінці без інженерного фаху?
— Так! От прямо зараз я намагаюсь долучити до полку жінку, яка дуже сподобалась командиру в силу своїх знань. Ми її чекаємо, але у неї виникли сімейні проблеми. Я питаю у командира: може, ми вже з нею попрощаємось? Командир каже “ні”, я з нею зв’язуюсь і кажу, що ми готові чекати, а вона вже не впевнена в собі, бо треба розуміти аеродинаміку, розрахунки, а вона цим не займалась. Але те, що вона знає, нам дуже підходить. А все, чого вона не знає, ми допоможемо, розберемося. Це реальний живий приклад, який зараз відбувається.
Також на бухгалтерських посадах чи посадах діловодів служать жінки. У нас немає ніяких гендерних обмежень, але є обмеження з точки зору здорового глузду. На посаду бойового медика, в принципі, жінка підходить, але це інколи дуже важка робота і не всі командири готові на цю посаду брати жінку. Серед Операторів БПЛА у нас є жінки.
— Обмеження по віку?
— Знову ж таки здоровий глузд. Є в нас умовно 50 років – це така межа, але якщо людина має якийсь дуже цінний фах, наприклад, автоелектрик, тоді ми розглядаємо і до 55 років. Але до навичок додається компонент здоров’я. Бо так чи інакше людина має пройти БЗВП – базову загальну військову підготовку. Це 50 днів дуже інтенсивних, витривалих навантажень.
— Кухарі теж проходять БЗВП? Бухгалтери?
— Усі військовослужбовці, хто до нас долучається, проходять обов’язково. У нас в анкеті є пункт “Як ви оцінюєте свій стан здоров’я?” І там є варіант відповіді “Купа болячок, але дуже хочу служити”. І от ми коли бачимо таку відповідь ще до співбесіди, рекрутер розпитує і якщо там починається реальний перелік: коліна, спина, гіпертонія, діабет, ми вже самі кажемо: «вибачте, ми не готові вас долучати і навіть не рекомендуємо».
— Де рекрути проходять БЗВП? У вашому навчальному центрі чи у військових центрах ЗСУ?
— Усі навчальні центри так чи інакше є загальними, підпорядковуються Міністерству оборони. У нас є наш в тому сенсі, що він відноситься до сил безпілотних систем. У ньому зараз проходять БЗВП усі військовослужбовці, які приходять до нас по мобілізації. Ми, до речі, як пріоритетний підрозділ можемо напряму мобілізовувати людей. Це така опція, яка з’явилася наприкінці минулого року. Дуже класна, дуже крута. Так ми швидше і простіше можемо долучати людей до нас. Ми їх приймаємо і, найголовніше, ще до відправки до навчального центру зарахуємо до особового складу нашого полку. І вже від нас вони їдуть у навчальний центр, як у відрядження наші військовослужбовці. Раніше були такі побоювання, що навчальні центри можуть кудись не туди відправити людину, то в даному випадку це вже ризик нульовий. Тому що це вже наші діючі військовослужбовці, які просто їдуть у відрядження на 50 днів на навчання. Їх ніхто нікуди ні за яких умов не може відправити.
— Після цього вони повертаються і починаються внутрішнє навчання у полку? Скільки воно триватиме і коли виходи на бойові завдання?
— Рекрути отримують базову військово-облікову спеціальність і далі вже ми їх навчаємо. Цей процес, як я казав – безперервний. Це стрілецька підготовка, медична підготовка, тактична підготовка. А також фахове навчання за обраною спеціальністю в підрозділі.
— Що для вас є пріоритетнішим — кваліфікація чи мотивація?
— Кваліфікація. Якщо ми кажемо про посади в підрозділи забезпечення, інженерно-технічні — то кваліфікації. Мотивація має значення, але вона другорядна. Якщо в нас буде людина не дуже вмотивована, але кваліфікована, ми за неї боремось. Якщо в нас буде людина дуже вмотивована, але недостатньо кваліфікована, ми її кажемо: вибачайте, наразі на цю посаду не можемо вас розглядати, можемо вас додати у кадровий резерв. Можливо, з’явиться якась інша посада, де не такі вимоги щодо кваліфікації.
Але для посад в бойових підрозділах ситуація інша. Там має значення мотивація. Тут ми не розраховуємо на кваліфікацію, з винятком деяких посад. Наприклад, якщо це бойовий санітар, бойовий медик, він має вже мати за спиною якісь курси, сертифікати. Отам мотивація важливіша.
— Про навчання ви вже багато чого сказали. Підсумуємо: воно триватиме постійно, бо безпілотні системи не стоять на місці. І навіть якщо людина навчилася, здавалось б, усьому і вміє керувати будь-яким крилом, то все одно війна не стоїть на місці. Це постійний апгрейд знань?
— Так, навчання — це процес без перепочинку. У нас є власний полігон, який використовується командирами підрозділів для того, щоб навчатися. У нас є служба, яка займається підготовкою, є домовленість з навчальними центрами цивільними, підписані меморандуми про можливість туди відправляти людей або про можливість використовувати їхню технічну базу, щоб проводити наші навчання.
— Чим ваші побратими зможуть займатися у тилу, коли закінчиться війна?
— По-перше, проводити лекції для іноземців, як треба воювати. Друге: оборонна промисловість на десятиліття вперед буде дуже важливою частиною нашої економіки. Це значить, що ІТРівець, який у нас служить, після звільнення зі Збройних Сил буде дуже цінним кадром для будь-якого з таких підприємств. Так що потенціал дуже крутий.
У нас військовий менеджмент, він дуже чіткий і прозорий. Він позбавлений цієї пострадянської хвороби, цього грибка. І це якраз така дуже крута база, яка створює правильно робочу атмосферу в наших військових підрозділах. Це перший такий елемент, важливий саме для комфортної служби. Другий елемент – це те, що у нас, особливо останні кілька місяців, працює механізм переведення через Армію+. Ми можемо до себе переводити людей з інших підрозділів. Цей канал дозволяє нам укомплектуватись швидко, а з іншого боку, це працює на правильну розбудову підрозділу. Військовослужбовці, які у нас служать, долучають у свої підрозділи людей, яких вони знають, з якими їм буде комфортно й ефективно служити. Це дає дуже експоненційний зріст в плані атмосфери в колективі. Це дає можливість служити з тими, кому довіряєш, на кого можеш покластися, кого знаєш і можеш розраховувати.
Щоб підсумувати, я хочу сказати наступне. Служити в Збройних Силах зараз — це вибір дуже сміливий і дуже відповідальний. Відповідальний в тому сенсі, що його обирають люди, які не хочуть жити в світі ілюзій: «Путін не нападе», «Захід нам допоможе», «Зараз Трамп зробить перемир’я» та інші. Служба у Збройних Силах — це якраз шлях для людини, яка є реалістом. Ми пропонуємо людям свідомо брати долю в свої руки. Не чекати, коли ТЦК десь забере, а обирати посаду, на якій ти будеш максимально ефективний, і обирати роботу, яка на сьогоднішній день в нашій країні є найбільш важливою — це служба в Збройних Силах. Там, де ти будеш на своєму місті, там, де ти отримаєш ефективного командира. І там, де ти впливаєш в першу чергу на те, щоб це все закінчилось саме так, як треба.
ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ДО 14-го ПОЛКУ
— Заповнити анкету на сайті 14reg.army. Залиште ваше резюме та контактні дані, і рекрутери з вами сконтактують. Ці дані конфіденційно зберігаються.
— Під час онлайн-співбесіди можна обрати посаду з огляду на власні бажання, досвід та навички і поставити будь-які питання. Після цього буде психологічне тестування.
— Поспілкуватись з майбутнім командиром.
— Написати заяву на мобілізацію та підготувати необхідні документи.
— Пройти ВЛК, чітко виконуючи інструкції.
— Завершити цивільні справи та приєднатись до підрозділу.
— Пройти курс базової загальновійськової підготовки — триватиме 50 днів.
— Приєднатися до підрозділу і продовжити навчання та виконання службових обов’язків. Вас також очікує фахова підготовка, адаптація до нової посади та повноцінне злагодження із побратимами і посестрами у 14-му окремому полку БпАК.
Автор: Юлія Агєєва
