МОН хоче приєднати педагогічний університет до ХНУ ім. Каразіна
Чергове злиття університетів у Харкові. Один із найстаріших вищих навчальних закладів може припинити існування. У Міністерстві освіти та науки планують приєднати Харківський національний університет ім. Сковороди до Харківського національного університету ім. Каразіна.
У МОН називають це посиленням, у педагогічному університеті — рейдерським захопленням.
Педагоги не хочуть об’єднуватись
«Посилити педагогічний університет через об’єднання ресурсів і потенціалів з ХНУ ім. Каразіна» — так пояснюють намір об’єднати два виші у Міністерстві освіти та науки. Фактично, один із найстаріших університетів Харкова та один із найбільших педагогічних вишів України має припинити існування і бути приєднаним до ХНУ ім. Каразіна у якості окремого інституту або навіть педагогічного факультету — подробиці плану в МОН поки не розкривають.
Напередодні Нового року до Харкова приїздив заступник міністра освіти Михайло Винницький, аби обговорити цю перспективу з ректорами обох вишів та керівництвом області. За словами ректора ХНПУ ім. Сковороди, розмова була неконструктивною, бо під час обговорення так і не дійшли спільної думки: в університеті Каразіна висловились за об’єднання, у педагогічному — проти.
«Ми — не поганий університет, у нас 6000 студентів, високі рейтингові та наукові показники, є історія, є традиції, і руйнувати, а потім все створювати заново — це злочин під час війни», — заявив UA-NEWS.in.ua ректор ХНПУ ім. Сковороди Юрій Бойчук.
Він був дуже здивований, коли дізнався про такі плани Міністерства, адже ситуація в університеті під час війни склалася хоч і непроста, але не катастрофічна: у виші достатньо студентів, працюють 100 докторів наук, 80 професорів, один академік, а у рейтингу Топ-200 університетів України ХНПУ ім. Сковороди має найвищий рейтинг серед 15 педагогічних університетів України.
Відомий художник Нікіта Тітов присвятив нову роботу ХНПУ
26 грудня в університеті пройшла конференція трудового колективу, були студенти, викладачі, аспіранти і співробітники. Всі 367 делегатів проголосували проти об’єднання. Колектив підтримав Центральний комітет Профспілки педагогічних працівників України. За університет вступилися чинні студенти та випускники, які запустили у Facebook флешмоб #saveskovorodauniversity — у постах з таким хештегом вони висловлюють підтримку незалежності альма матер.
«Приїхав навчатися з Дніпропетровської області саме в цей університет, тому що чув багато позитивних відгуків про кваліфікованих спеціалістів і педагогів. Провчившись тут на бакалавраті на факультеті мистецтв, можу впевнено сказати, що я не жалкую і зробив правильний вибір, тому що тут і справді працюють майстри своєї справи… Я знаю, що ХНУ ім В. Н. Каразіна кваліфікаційно сильний університет, але ми різні між собою», — пише п’ятикурсник Олександр Киселиця.
На захист університету стали і відомі випускники. На думку письменника і критика Ростислава Мельників, його виш завжди вирізнявся яскравою проукраїнською позицією, що для закладів вищої освіти в Харкові донедавна було швидше винятком, аніж правилом.
У липні 2022 року росіяни обстріли корпус університету на Салтівці. Фото: Сергій Козлов
«У ситуації з Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С.Сковороди найприкріше те, що нищать один з найстаріших і один з найрейтинговіших профільних навчальних закладів в Україні, який — до того ж — був завжди дуже демократичним, людиноорієнованим — не випадково Ушкалов став відомим нам Ушкаловим саме в університеті Сковороди, а ще університет від проголошення Незалежності мав виразну проукраїнську позицію — для Харкова це було дуже важливо, у тому ж університеті Каразіна ще донедавна спалахували «мовні скандали», — написав літератор на своїй сторінці у Facebook.
За сковородинців вступився відомий громадський діяч, колишній віцепрем’єр-міністр України Микола Томенко.
«Цікаво, що приватні вузи Ківалова, Поплавського та інших сумновідомих діячів доби Януковича-Табачника чи десятки фейкових приватних освітніх закладів без власних викладачів, приміщень і лабораторій не заважають патріотам із Міністерства освіти, а знаний і авторитетний Сковородинівський університет у Харкові — заважає! Переконаний, що ліквідовувати чи оптимізовувати під час війни потрібно ті вузи, які готували зрадників і сепаратистів, а не ті, які виховували героїв і патріотів України!», — заявив Томенко на своїй сторінці у Facebook.
Керівництво університету намагається заручитися підтримкою вищих чиновників: уже написані листи-звернення до президента, прем’єр-міністра та керівника профільного парламентського комітету. Педагоги готові їхати до Києва на пікет, якщо процес ліквідації університету не зупиниться.
Скорочення вишів не уникнути?
У ХНУ ім. Каразіна на питання UA-NEWS.in.ua про позицію керівництва університету щодо імовірного об’єднання пообіцяли повідомити найближчим часом.
Харківська обласна рада поки що не підтримує скорочення кількості університетів у Харкові. Голова ради Тетяна Єгорова-Луценко на зустрічі із заступником міністра освіти та науки Михайлом Винницьким просила його почекати з таким рішенням.
«Я просила дати нашим вишам ще рік працювати в тому режимі, в якому вони працюють вже два роки війни, бо статистика, яку озвучує Міністерство, не настільки трагічна, щоб починати реоргранізацію саме з Харківщини. Мають бути попередні обговорення з колективами, керівництвом закладів, керівництвом області, і рішення має ухвалюватись лише тоді, коли буде розуміння, що це необхідний захід, який приведе до поліпшення і притоку абітурієнтів, а не навпаки», — розповіла про свою позицію UA-NEWS.in.ua Тетяна Єгорова-Луценко.
Злиття університетів Сковороди та Каразіна — не єдине, яке планують в Міністерстві. Поки що столичні чиновники не озвучують своїх планів офіційно, але ведуться розмови про те, щоб приєднати до інших ще кілька вишів, зокрема, залізничний, автодорожний та аерокосмічний університети. Раніше вже припинили своє існування університет будівництва і архітектури, який став частиною університету міського господарства, а також зооветеринарний, два аграрних університети та університет харчування і торгівлі, які об’єднали в Державний біотехнологічний університет.
У СОН однією з причин оптимізації мережі вишів називають демографічну ситуацію — абітурієнтів щороку меншає.
«Сучасні виклики, включно із соціально-демографічними змінами в країні, потребують нових рішень», — пояснюють в МОН.
Дійсно, за останні два роки кількість студентів у педагогічному університеті суттєво знизилась: до війни було приблизно 10 000, а зараз — 6 000. Але в Харкові все ще лишається студентським містом — другим за кількістю студентів після столиці.
На думку ректора ХНПУ ім. Сковороди Юрія Бойчука, перш ніж об’єднувати університети, міністерству варто провести аудит та приєднати у першу чергу ті виші, які мають невелику кількість студентів та низькі рейтинги. У МОН пообіцяли вивчити аргументи.
