Через нестачу опадів рівень річок рекордно впав.
2024 рік став одним із найбільш посушливих за всю історію метеоспостережень. Рівень річок опустився до критичного, врожай цього року вдалося врятувати, але якщо восени опадів буде мало, наступного фермери можуть не дочекатися.
Цього тижня велика спека, що дошкуляла харків’янам майже увесь липень, повернулася. Синоптики прогнозують денну температуру в області на рівні +33-36 градусів. Найгірше така спека впливає на річки, що вже в липні рекордно обміліли, а зараз рівень води в них впаде ще більше.
Посуха триває з лютого
У липні в річці Сіверський Донець спеціалісти Харківського регіонального центру гідрометеорології зафіксували найнижчий рівень води за всю історію досліджень. Він склав 116 см над рівнем моря. З того часу ситуація лише поступово погіршувалася: у період з 1 по 5 серпня рівень води в річках суббасейну Сіверського Дінця знизився подекуди на 5-10 см. Найгірша ситуація — на ділянці від міста Зміїв до села Яремівка та на річці Уди в районі селища Пересічне.
До такої ситуація призвів довготривалий період посухи.
«Екстремальна спека, тривалий час немає ефективних дощів. Цього року з кінця лютого та по сьогоднішній день спостерігається дефіцит опадів. До того ж навесні на річці Сіверський Донець не було весняного водопілля, а це якраз попередня і необхідна умова для того, щоб ріки були повноводними», — розповіла UA-NEWS.in.ua експертка Харківського регіонального центру гідрометеорології Людмила Озерна.
Ріки порятує Печенізьке водосховище. Фото: Сергій Козлов/UA-NEWS.in.ua
За прогнозами синоптиків, великих дощів найближчими днями не буде, тож рівень води в річках падатиме. Але повністю вони не обміліють, запевняє Людмила Озерна. На сході України літа стають все посушливішими останні 20 років, тож спеціалісти вже знають, як боротися з обмілінням. На порятунок прийде Печенізьке водосховище. Дев’ятого серпня з нього збільшили скиди води, і ситуація на річках трішки стабілізувалася. Але чи буде воно повним у майбутньому — важко прогнозувати, бо на річках півночі області, які якраз і живлять це водосховище, йдуть важкі бої.
«Там у нас були два пости спостереження, які тимчасово припинили роботу — у Вовчанську та Огірцевому (село неподалік Вовчанська — Ред.). Ми не можемо прогнозувати, скільки води прийде до Печенізького водосховища, бо відсутня інформація з цих двох постів», — пояснює Людмила Озерна.
Але ще чотири пости спостереження на річці Сіверський Донець працюють, тому спеціалісти можуть слідкувати за ситуацією, аби не допустити падіння рівня води до критичного.
Надто холодні зими для інжиру
Уже в травні під час незвичних для пізньої весни морозів аграрії та вчені зрозуміли, що з врожаєм деяких культур будуть проблеми. Те, що не вимерзло у травні, добили надто активне сонце і посуха в липні.
«Я досліджував агрометеорологію, вивчив дані за багато років, ще коли писав дисертацію. Хотів знайти закономірності і деякі знайшов. Коли навесні були заморозки, я ще тоді казав, що наступні місяці будуть дуже посушливі і спекотні, бо якщо взяти середньодобову температуру за рік — вона мало змінюється, якщо якийсь місяць температура дуже висока, то в наступні може бути нижчою за середнє значення», — розповів UA-NEWS.in.ua доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту імені Юр’єва Сергій Авраменко.
Так і вийшло. Найбільше постраждали від посухи пізні культури: соняшник, кукурудза, соя, горох. Ранні зернові витримали високі температури за рахунок вологи, яка була накопичена в ґрунті в осінньо-зимовий період. Але дійсно турбує вченого не нинішній, а наступний урожай. Для того, аби озимі, ярові та інші культури нормально вродили, необхідна дуже дощова осінь — щоб опадів було більше норми, в іншому разі ґрунт не зможе накопичити достатньо вологи, і 2025-й буде дуже неврожайним роком.
Сергій Авраменко прогнозує неврожай на наступний рік. Фото зі сторінки С. Авраменка у Facebook
Найкраще цього року показали себе вітчизняні сорти, на них посуха вплинула куди менше, ніж на іноземні. Але і з тим, аби адаптувати рослини до нових кліматичних умов, можуть бути проблеми, бо фінансування Інституту рослинництва ім. Юр’єва скорочується з року в рік.
Хоча клімат Харківщини стає більш континентальним, посушливим, з різкими перепадами температур, до субтропічного йому ще далеко. Сергій Авраменко у якості експерименту вирощує в Харкові екзотичні рослини, наприклад, маракуйю та гранати. Але просто так, без спеціальних заходів, вони в нашому кліматі поки що рости не можуть.
«У нас все псує буквально один тиждень на рік узимку, коли температура опускається нижче -15 градусів. У нас вже загалом тепла зима, але обов’язково буває хоч один такий холодний тиждень, коли вимерзають інжир, гранати. Можливо, якщо в подальшому клімат змінюватиметься і таких холодних тижнів серед зими вже не буде, ми зможемо вирощувати деякі субтропічні культури: інжир, гранат, бамбук», — прогнозує вчений.
Зараз він експериментує із сортами інжиру: поки що із понад 100 видів для харківського клімату можна адаптувати лише два-три.
Автор: Олена Павленко
