Озимі під стресом: аграрії очікують на дощ і тепло
На Харківщині, як і в багатьох регіонах України, аграрії фіксують підмерзання озимої пшениці. Агровиробники переживають за свої посіви, а питання «чи варто пересівати культури?» залишається актуальним.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН Сергій Авраменко.
«Не панікуйте — ситуація не критична. Так, листя підмерзло, але головне, що стебло живе, а всередині — колос цілий», — запевняє науковець.
Найбільше підмерзання спостерігається на полях, де рядки пшениці були посіяні уздовж напрямку холодного вітру. Якщо ж сіяли поперек вітру або перехресним способом, підмерзання майже не було. Також урятувало ті ділянки, які були захищені лісосмугами.
За словами Сергія Авраменка, аграрії вагаються, чи варто пересівати пшеницю після підмерзання.
«Я їжджу областю, дивлюсь поля й чесно кажу людям: пересівати не треба. У більшості випадків усе обійдеться. Листя постраждало, але серцевина рослини — ціла. Це головне», — говорить експерт.
Ба більше, він наголошує, що стрес може навіть стимулювати врожай.
«Коли рослина потрапляє в стрес, вона починає активно виробляти фітогормони й амінокислоти, щоб вийти з нього. Іноді це навіть підвищує урожайність. Таке вже було у 2018–2020 роках», — додає Авраменко.
Також він зазначає, що існують три природні ТОП-3 антистресанти для озимої пшениці:
- Дощ. Це найкращий антистресант. Якщо пройде дощ, рослина швидко оговтається.
- Тепло. Підвищення температури — важливий фактор для відновлення рослин.
- Час. Просто дайте пшениці трохи часу. Не поспішайте з обробками.
«Найгірше, що можна зробити зараз — це почати бездумно вносити хімію. Рослина в одному стресі, а ви ще зверху навантажите іншим. Треба дочекатися появи хоча б одного нового зеленого листка. От тоді вже можна обробляти», — наголошує Авраменко.
Серед штучних антистресантів науковець рекомендує амінокислоти.
«Я багато років досліджую їхній вплив. Якщо є волога — вони чудово працюють. Виводять рослину з холоду, з гербіцидного або хімічного стресу. А в посушливі роки — покращують якість зерна», — пояснює він.
На завершення Сергій Авраменко зауважує, що навіть у разі відсутності дощу не варто робити поспішних висновків:
«Якщо зараз дощу немає — не біда. Просто дайте пшениці трохи часу. Більшість рослин виживе, а якщо погода сприятиме — врожай може навіть перевершити очікування».
Раніше «Слобідський край» повідомляв, що внаслідок квітневих приморозків, які накрили Харківську область, сільське господарство зазнало значних збитків: постраждали фруктові дерева, виноградники та окремі сільськогосподарські культури.
