Благодійна «крамниця» у Харкові/ фото: Геннадій Дуккер
У Харкові вже пів року працює особливий благодійний пункт, де кожна річ має свою історію допомоги. Одяг, взуття, посуд та речі для побуту сюди приносять самі містяни – для людей, які через війну залишилися без найнеобхіднішого.
Як розповів кореспондентці медіа «Слобідський край» засновник і керівник Благодійної організації «Ненька Батьківщина» Геннадій Дуккер, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, спершу він возив людям найнеобхідніше – продукти харчування та дитячі суміші. Проте згодом запити змістилися у площину базового побуту, адже тисячі родин через ворожі обстріли тікали з рідних домівок у тому, що встигли вдягнути.
Близько пів року тому у приміщенні своєї організації в Харкові благодійники створили своєрідну безкоштовну «крамницю», куди небайдужі харків’яни приносять одяг, взуття та посуд для переселенців і постраждалих від війни.
Основний профіль діяльності організації Геннадія Дуккера пов’язаний з наданням юридичних послуг. Проте чоловік зізнається: залишатися осторонь людської біди й просто сидіти в затишному робочому кабінеті він не зміг.
«Люди втратили все. Не просто дах над головою, а все, що наживали десятиліттями, – ділиться Геннадій Дуккер. – Дуже важко дивитися, коли старенька бабуся чи мама з маленькою дитиною приходять, і ти розумієш, що вони залишилися абсолютно без нічого».
Містяни приносять до пункту виключно якісні речі. Одяг та взуття чисті, охайні, а інколи люди передають абсолютно нові товари – навіть з фабричними етикетками.
Для багатьох родин, які через війну ледве зводять кінці з кінцями, така ініціатива – це можливість зберегти сімейний бюджет для оплати орендованого житла чи купівлі ліків.
Ольга, переселенка з Луганщини, переїхала до Харкова ще під час першої хвилі евакуації у 2014 році. Вона змогла облаштуватися на новому місці та знайти роботу. Проте реалії сьогодення диктують свої умови.
«Коли левова частка заробітку йде на оренду квартири, оплату комунальних послуг та ліки, на одяг грошей катастрофічно не вистачає. Саме такі пункти стають для нас величезною підмогою», – розповідає жінка.
А ось пані Ліля, яка через постійні обстріли евакуювалася до Харкова із прифронтової Золочівщини, завітала до «крамниці» разом з онукою-студенткою. Вона радіє, що дівчина змогла підібрати собі гардероб, який нічим не поступається асортименту звичайних магазинів: «Вона ж у мене студентка, їй хочеться виглядати стильно серед однокурсників, попри всі труднощі».
Раніше ми писали, що жителі Дворічанської громади, які були змушені евакуюватися через війну, продовжують отримувати підтримку в різних регіонах України. Громада зберігає з ними зв’язок, надає гуманітарну та фінансову допомогу, а також організовує зустрічі.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
