Село Кам’янка Ізюмської громади
До майже знищеного обстрілами села Кам’янка Ізюмської громади повернулась усього десята частина його жителів. Серед руїн відносно вціліли тільки декілька хат, та люди навчилися жити і в таких умовах.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів уродженець села, волонтер та громадський активіст Дмитро Сенчук.
За його словами, до війни в Кам’янці офіційно було зареєстровано 1226 осіб, фактично проживало близько тисячі. Під окупацією залишалося 12 людей. Під ворожою облогою село перебувало з першого квітня по одинадцяте вересня 2022 року. Всього близько десяти будинків із загальної їх кількості отримали пошкодження, які підлягали відновленню – вибиті вікна, винесені вибуховою хвилею двері. До них після деокупації і повернулися господарі.
Пошкоджений будинок у Кам’янці / Фото: Дмитро Сенчук
Сьогодні у Кам’янці проживають близько ста людей різного віку. Є серед місцевих і діти. Одна з волонтерських організацій взялася відбудувати будинки чотирьом родинам. Їх будують з нуля. Серед них і сім’я з чотирма дітьми, яка вже проживає у своїй відбудованій хаті.
«Люди ремонтують свої домівки і за державною програмою «єВідновлення», але таких дуже мало. Більшість отримує сертифікати на придбання нового житла на заміну втраченому. Наскільки я обізнаний, оселяються в Харкові, Полтаві, Вінниці, а також у західній частині України», – зазначає Дмитро.
Троянда на знищеному подвір’ї / Фото: Дмитро Сенчук
Серед тих, хто повернувся до свого двору, і сімдесятип’ятирічна бабуся Дмитра по батьківській лінії. Її будинок зазнав значних руйнувань, але вціліла літня кухня, де жінка наразі проживає і чекає на результат за «єВідновленням», бо документи вже в обробці.
«У моєї бабусі по материнській лінії від будинку залишилася тільки стіна. Як було встановлено після визволення, рашисти перетворили її на склад для зброї і пально-мастильних матеріалів. Молодша мамина сестра, яка теж залишилась без хати в Кам’янці, купила будинок в Ізюмі і забрала її до себе», – розповідає Дмитро.
Найбільшою проблемою для кам’янців залишається щільне замінування села. Піротехнічні підрозділи працюють постійно, але до повного зачищення ще далеко.
«У першу чергу розмінували лінії електропередач, завдяки чому тільки в середині серпня минулого року були заживлені перші будинки. Світло в оселі моєї бабусі з’явилось у листопаді 2024 року, коли енергетики з піротехніками добралися і до її вулиці. Виручав генератор від гуманітарних фондів, які заходили до села. Сьогодні всі будинки, в яких проживають люди, заживлені. Це десь 45-48 родин», – зазначає волонтер Сенчук.
У селі повністю знищені всі інфраструктурні об’єкти – школа, магазини, Кам’янський сільський будинок культури.
Зруйнована сільська школа / Фото: Дмитро Сенчук
«Місцевий заклад культури, під дахом якого також знаходились бібліотека, спортивний зал, територіальний центр з обслуговування одиноких літніх людей, у 2019 році був капітально відремонтований. Тепер на його місці руїни», – каже Дмитро.
Знищений Будинок культури у Кам’янці / Фото: Дмитро Сенчук
Для того, щоб запастися продуктами, купити потрібні ліки, оформити документи тощо – потрібно їхати до Ізюма. Як мінімум двічі на тиждень через село у напрямку райцентра курсують автобуси, але місцеві здебільшого складаються грошима і наймають приватний транспорт. На місці кам’янці можуть отримати тільки медичну допомогу – в селі встановлена і працює мобільна амбулаторія.
Також у селі немає мобільного зв’язку. Місцеві навчилися використовувати модеми і старлінки.
«Візуально мобільна вежа вціліла, але коли спеціалісти провели обстеження, то дійшли висновку, що її треба демонтувати, а натомість встановлювати нову. З цим питанням сільські активісти зверталися до депутатів різних рівнів. Є інформація, що вже найближчим часом буде проведена реконструкція вежі», – зазначає Дмитро.
Раніше ми писали, скільки в Ізюмі відновлено автобусних зупинок і де буде вуличне освітлення.
