У наш час Бердянськ знаходиться під окупацією, але ми про нього ніколи не забудемо. Пропонуємо пригадати історію його появи. Як повідомляє сайт myzp.info рушійною основною силою створення був іноземний капітал.
Поява Бердянська
У 1830 році була закінчена головна пристань міста. А вже в 1835 у місті з красивою назвою Бердянськ відкрили порт. Остаточно назва була затверджена у 1841, офіційний герб з’явився у 1845. Не варто забувати про знаковий 1842, адже саме тоді місто отримає статут центру.
Керівництво Бердянська зіткнулося водночас з декількома явищами, які необхідно було вирішувати: організація вивізної торгівлі, будування міста, створення умов для розвитку внутрішньої економіки, забезпечення місцевих роботою, пільги для будівельників. Влиття іноземного капіталу допомогло б вирішити одразу майже усі проблеми. Як пише «Мій Харків», керівництво почало шукати закордонних партнерів.
Першим інтерес виявився купецький капітал, що з’явився після відкриття порту та міста. Виходячи з перепису 1897 року тут проживало чимало іноземців (1058 осіб) з Туреччини, Франції, Англії, Німеччині тощо. Цікаво, але в архівах не збереглася інформація, стосовно невдоволення місцевими щодо іноземців та їх релігій. В церковних записах були знайдені дані, що являлися підтвердженням шлюбів корінних та іноземних жителів.
Розвиток
Завдяки сприятливим умовам участі селянського господарства у зовнішній економіці, все більша кількість землеробів була залучена у товарних відносинах. За короткий термін було зроблено багато справ:
- Збудовано багато зерносховищ з цеглини для скупчення зерна, яке підлягало подальшому вивезенню.
- Декілька тисяч людей отримали роботу завдяки необхідності транспортування зерна до Бердянська та вивезення з нього різноманітних товарів: риба, сіль, будівельні матеріали тощо.
- Прискорився розвиток сільського господарства. Поліпшилося життя хліборобів.
- Наприкінці ХХ століття з’явилися кредити, невідомі раніше, що мали вигляд позичково-ощадного товариства. Селяни почали зберігати свої кошти на купівлю знаряддя праці.
Бердянськ отримав досить велику вигоду від капіталу іноземців. В експорті зернових культур почали брати участь не тільки іноземні та місцеві купці, колоністи та іноземні торгівці, що проживали у даному місті, також не залишилися осторонь. Розпочався активний розвиток торгівлі, причому не тільки внутрішньої, а й ще і зовнішньої.
Керівництво наполегливо зайняло створенням комфортних умов для працевлаштування. Селяни почали освоювати нові різноманітні професії: рибалок, будівельників, торгівців, вантажників тощо.
У 1867 році був зроблений знаковий запис у Пам’ятній книзі: сумніви, стосовно того, що порт Бердянська стане для Азовських берегів чимось на кшталт Одеси для Чорноморського узбережжя, повністю відсутні.
Ми точно знаємо, що рано чи пізно Бердянськ буде де окуповано і ви зможете насолоджуватися його красотами та дарами.
