Балаклія, центральна площа / Фото: Балаклійська МВА
У Балаклійській громаді війна змінює навіть звичайні потреби людей. Автобус стає умовою доступу до роботи й лікарні, соціальний працівник — зв’язком із віддаленим селом, резервне тепло та електроенергія — страховкою на зиму. Усе це громада забезпечує одночасно з ліквідацією наслідків обстрілів.
«Працюємо 24 на 7»
«Ми працювали в посиленому режимі від початку війни і зараз продовжуємо працювати 24 на 7. У нас немає вихідних, святкових днів», — говорить начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов.

Начальник Балаклійської МВА Віталій Карабанов / Фото: Балаклійська МВА
Для керівництва МВА це означає не лише бути на зв’язку з громадою. У разі російського обстрілу керівний склад виїжджає на місце, організовує ліквідацію наслідків та допомогу людям.
Останнім часом Балаклія та населені пункти громади частіше опиняються під ударами. Водночас масового виїзду жителів, за словами начальника МВА, наразі не спостерігається. У разі пошкодження житла його власник тимчасово поселяється у родичів, друзів або, за потреби, може скористатися альтернативним житлом, яке є в громаді.
Підготовка до зими
Під час війни нерідко найважче не відновити окремий будинок, а забезпечити безперебійну роботу підприємств критичної інфраструктури.
«Вода, водовідведення, тепло, житлово-комунальні послуги — речі, які не можна поставити на паузу через обстріли. Комунальні послуги повинні подаватися безперебійно. Це те, що не помічається, коли є, і породжує купу незручностей, коли раптом зникає. Хай і не через надавача послуг», – зазначає Віталій Карабанов.
Комунальні підприємства громади працюють у дуже складних фінансових умовах. Тарифи залишаються на рівні 2019–2020 років, тоді як витрати суттєво зросли через підвищення ціни на вихідні матеріали, розмір мінімальної заробітної плати тощо.

Ремонтна бригада КП «Балаклійський водоканал» працює на вулиці Оксани Петрусенко у Балаклії / Фото: Михайло Зубко
«Показовий приклад — наш Балаклійський водоканал. Підприємство збирає з населення приблизно 1,5 мільйона гривень на місяць, а витрачає близько п’яти мільйонів. Щомісяця тільки по водоканалу треба покривати різницю в три з половиною мільйони гривень. А їх просто немає. І це лише одне підприємство», – говорить начальник Балаклійської МВА.
Бюджетної підтримки також потребують теплові мережі, житлово-комунальна служба, комунальні підприємства у старостинських округах. При цьому, запевняє очільник МВА, вони щодня знаходять ресурси, щоб виконувати свою роботу.
За календарем – вересень. У громаді триває підготовка до зими, деталі якої з огляду на безпекову ситуацію не розголошуються.
«Для Балаклійської громади — це не просто закупівля палива. Готуємо резервні джерела енергії та альтернативне теплопостачання, зокрема генератори й блочно-модульні газові котельні. Так само опрацьовуємо різні сценарії на випадок проблем із водопостачанням та водовідведенням. Ми різні варіанти розглядаємо, і у випадку найгіршого сценарію все одно будемо намагатися, щоб у людей була вода. Конкретні деталі через безпекові причини озвучувати не буду», — каже Віталій Карабанов.
«Переселенці – теж наша громада»
У Балаклійській громаді зараз мешкає близько п’яти тисяч ВПО.
«Ми не робимо поділу на своїх і чужих. Переселенці — це теж наша громада, а не тільки ті, хто жив тут до війни», — говорить Віталій Карабанов.
За його словами, потреби людини після вимушеного переїзду далеко не завжди починаються з гуманітарної допомоги. Часто після облаштування на новому місці виникають звичайні, але непрості питання: як оформити соціальну допомогу, знайти роботу, влаштувати дитину на навчання, отримати необхідну послугу чи впоратися з наслідками пережитого.
Особливо складно тим, хто переїхав разом із літніми родичами, людьми з інвалідністю або дітьми, які потребують додаткової підтримки. Саме тому соціальна допомога в громаді дедалі більше зосереджується не на окремій виплаті чи консультації, а на тому, щоб людину не залишити сам на сам із її проблемою.
Нині соціальними послугами у громаді охоплено 2826 людей. Серед них — і місцеві жителі, і переселенці. Комусь потрібен соціальний працівник, який допоможе впоратися з побутом, комусь — психолог, а комусь достатньо підказати, куди звернутися далі.

Догляд удома отримують 676 жителів громади та ВПО / Фото: Управління соцзахисту населення Балаклійської міськради
«Найчастіше людям потрібні догляд удома, соціальна адаптація та супровід, натуральна допомога і психологічна підтримка. Для сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, соціальні працівники можуть не просто надати консультацію, а супроводжувати родину у вирішенні проблем», — зазначає очільник громади.
Для людини, яка через вік або стан здоров’я майже не виходить із дому, навіть звичайна побутова допомога має велике значення. Сьогодні догляд удома отримують 676 жителів громади. Соціальні працівники допомагають із самообслуговуванням та справами, які людина вже не може виконувати самостійно.
А коли людина живе у віддаленому селі, до неї може приїхати мобільна соціальна бригада: привезти ліки чи продукти, допомогти з побутом, розпиляти дрова, надати психологічну чи перукарську послугу. Від початку року бригада надала 3146 послуг 1180 людям.
Є у громаді й місце, де можна просто поговорити з фахівцем і отримати психологічну підтримку, — Центр життєстійкості у Балаклії. Тут працюють із дітьми та дорослими, допомагають долати стрес, налагоджувати спілкування в родині, розвивати емоційну стійкість. Серед відвідувачів — переселенці, родини з дітьми, ветерани та їхні сім’ї, люди, які пережили травматичні події.

У Центрі життєстійкості проводять заняття для дорослих і дітей / Фото: Управління соцзахисту населення Балаклійської міськради
«Для ВПО така підтримка особливо важлива: вимушений переїзд не закінчується в день, коли людина отримує ключі від нового житла. Попереду — адаптація, пошук роботи, нове коло знайомств, турбота про дітей», – говорить начальник МВА.
Окремо в громаді працюють із потребами дітей. За підтримки UNICEF запроваджено денний догляд за дітьми з інвалідністю та супровід під час інклюзивного навчання. Є команда раннього втручання — педіатр, логопед, психолог і фахівець із соціальної роботи. Їхня робота допомагає вчасно помітити труднощі в розвитку дитини та підтримати батьків.
«Чимало можливостей з’являється завдяки співпраці з благодійними та міжнародними організаціями. Психологічні й юридичні консультації, додаткові фахівці, спільні проєкти — усе це допомагає громаді реагувати на нові потреби людей, які пережили вимушений переїзд через війну», – каже Віталій Карабанов.
Водночас потреб стає більше, а соціальних працівників на всіх не завжди вистачає. Частина фахівців працює з підвищеним навантаженням. Тому громада шукає можливості не лише розширювати перелік послуг, а й робити їх доступнішими.
У липні для цього отримали спеціалізований транспорт. Його планують використовувати для перевезення людей, яким через вік, інвалідність чи інші обставини складно самостійно дістатися потрібної установи.
Питання, яке порушується найчастіше
Серед питань, які найчастіше порушують люди, окреме місце займає транспорт.
«Ми плануємо збільшити кількість автобусів, щоб покращити сполучення між містом і старостинськими округами. Питання додаткового транспорту жителі регулярно порушують під час прийомів громадян. Один із варіантів, який нині розглядаємо, — залучення автобусів від партнерів або придбання їх за кредитними програмами», – зазначає Віталій Карабанов.
За словами начальника Балаклійської МВА, нинішнього рухомого складу недостатньо, щоб забезпечити потреби громади.
«Я їжджу по старостатах на зустрічі, на прийоми громадян, і люди постійно порушують питання саме щодо збільшення кількості автобусних рейсів», — розповів він.
До війни пасажирські перевезення в громаді забезпечували, зокрема, приватні перевізники, однак частина автобусів через війну вийшла з ладу. Нині маршрути обслуговує комунальне підприємство. Для перевезення людей громаді також доводилося тимчасово залучати шкільний автобус.
Потреба в додатковому транспорті особливо відчутна для мешканців сіл, які працюють у Балаклії. У місті є вакансії в лікарні, комунальних підприємствах, магазинах та інших сферах, однак без регулярного сполучення людям складно щодня добиратися на роботу.
«Як людині з села добратися до міста на роботу і повернутися в кінці робочого дня чи робочої зміни додому? Не у кожного є машина. Тому логістика повинна бути», — зазначає Віталій Карабанов.
Окремо громада працює над транспортним сполученням із сусідньою Донецькою громадою. Значна кількість її жителів працює в Балаклії, зокрема в медичних установах. Водночас спільне використання наявних автобусів створює додаткове навантаження на маршрути всередині Балаклійської громади.
Серед запропонованих варіантів — придбання Донецькою громадою автобуса, який передали б у користування Балаклійському комунальному підприємству для перевезення її жителів.
Також Балаклія розглядає можливість придбання власних автобусів за державними кредитними програмами. Йдеться про кредит для комунального підприємства, тоді як міська рада може виступити гарантом або поручителем.

Автобус від міста-партнера Вінниця, пошкоджений під час російського удару по центру Балаклії / Фото: прокуратура Харківської області
Водночас громада продовжує переговори з Вінницею, яка є її давнім партнером. Раніше вінничани передали Балаклії два автобуси. Один із них згорів унаслідок ворожих атак, інший був пошкоджений під час останнього обстрілу центру міста.
За словами начальника МВА, зараз опрацьовується питання щодо нової транспортної допомоги від Вінниці. Водночас у громаді хочуть не лише відновити втрачений рухомий склад, а й поступово збільшити його кількість, щоб забезпечити регулярне сполучення між усіма населеними пунктами.
Допомога важлива
Партнерська допомога дає змогу закривати частину потреб, але не вирішує всіх проблем. Бо ресурс — це не лише гроші, техніка чи гуманітарні вантажі. Потрібні ще люди, які щодня виконують свою роботу.
«Балаклія активно працює з партнерами. Серед тих, хто допомагає громаді та її соціальній сфері, — ЮНІСЕФ, Карітас, «Партнерство за сильну Україну», Міжнародний комітет Червоного Хреста, Première Urgence Internationale Ukraine, «Право на захист», Польська гуманітарна акція, CESVI. Вони допомагають не тільки речами. Йдеться про залучення психологів та інших фахівців, навчання працівників, підтримку родин, гуманітарні програми. Водночас сама громада змушена шукати нові рішення: людей, які потребують допомоги, стає більше, а фахівців, які б її надавали, періодично не вистачає», – говорить Віталій Карабанов.
За словами начальника МВА, питання кадрового забезпечення актуальне не лише для соціальної сфери. Особливо гостро відчувається дефіцит спеціалістів у житлово-комунальному господарстві громади. Не вистачає як робітників — слюсарів, зварювальників, двірників, так і бухгалтерів, економістів.

Генератор КП «Балаклійський водоканал» за Програмою «Партнерство за сильну Україну» / Фото: Балаклійська МВА
«Без партнерської підтримки нам було б набагато важче, попри те що бюджет громади виконується десь на рівні 102–103 відсотків. Але плануємо його вже не за довоєнними показниками, а виходячи з нинішніх воєнних реалій», – зазначає Віталій Карабанов.
І в цьому, мабуть, головна особливість сьогоднішньої Балаклії. Тут поки не йдеться про повернення до довоєнного життя. Йдеться про те, щоб задовольняти звичайні потреби людей: щоб автобус приїхав у село, соціальний працівник — до людини, яка не може вийти з дому, переселенець мав можливість знайти роботу, а в оселях були вода й тепло.
Раніше ми писали, як Савинська громада готується до зими.
Вдячні кожному читачеві «Слобідського краю» за довіру та підтримку. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
